| Поділитися: |
 |
 |
 |
У якому періоді та як відображати в бухгалтерському обліку витрати на передплату друкованих видань (газет, журналів)?
Найчастіше передплату здійснюють безготівковим платежем, тому відповідну суму відображають за кредитом субрахунку 311 «Поточні рахунки...» в тому періоді, в якому відбулося перерахування грошових коштів. При оплаті з підзвітних сум — за кредитом субрахунку 372 (рахунок 37).
Існує принаймні один принцип i два правила бухгалтерського обліку, які ставлять під сумнів можливість визнання таких витрат безпосередньо у період оформлення передплати:
01) відповідно до принципу нарахування, витрати відображаються в бухобліку та фінзвітності в момент їх виникнення i незалежно від дати сплати (абзац 6 ст. 4 Закону про бухгалтерський облік);
02) витратами звітного періоду визнається або зменшення активів, aбо збільшення зобов’язань (п. 6 ПБО-16);
03) попередня (авансова) оплата не визнається витратами (пп. 9.2 ПБО-16).
Перерахування грошових коштів у даній ситуації призводить не до зменшення власного капіталу, а до зміни складу активів: замість одного активу — грошових коштів — з’являється інший актив — дебіторська заборгованість постачальника друкованих видань.
Зменшення власного капіталу відбудеться тоді, коли дебіторська заборгованість буде погашена, тобто тоді, коли підприємство фактично отримає випущені видання. А оскільки умови передплати передбачають отримання видань з певною періодичністю, то й визнавати витрати слід частинами протягом усього періоду передплати. Свого часу Мінфін вирішив, що «тримати» суми передплати в обліку разом із сумами інших авансів недоцільно, і передбачив для них:
• окремий рахунок 39 із назвою «Витрати майбутніх періодів» y Плані рахунків [дивіться тему Витрати майбутніх періодів];
• окремий рядок 1170 у Балансі.
Використання рахунку 39 для відображення операцій з передплати періодичних видань прямо передбачено Інструкцією N°291. Інструкція № 291 не заперечує безпосереднього взаємозв’язку рахунку 39 (за дебетом) та рахунку 31 (за кредитом). Тому ніщо не заважає відобразити суму передплати саме так, хоча на практиці іноді використовують проміжні рахунки (371, 377 або навіть 631 рахунок) для відображення розрахунків із контрагентами.
Наступний етап бухгалтерського обліку пов’язаний із відображенням отриманих видань та визнанням витрат. Залежно від тематичної спрямованості періодичних видань витрати на їхню передплату можуть бути віднесені до складу загальновиробничих, адміністративних, збутових витрат або інших витрат операційної діяльності з відображенням за дебетом рахунків 91, 92, 93 та 94. Такі витрати визнаються щомісяця або щокварталу (залежно від того, як це прийнято на підприємстві).
Отже, облік, пов’язаний з передплатою та отриманням періодичних видань, можна описати двома бухгалтерськими проводками:
• Дт 39 Кт 311 (або Кт 372) - на фактично сплачену суму за період, у якому було здійснено оплату газет або журналів;
• Дт рахунку витрат (23, 91, 92, 93 чи 94) Кт 39 - на суму вартості газет і журналів, отриманих у відповідному періоді — місяці або кварталі.
