Оборотно-сальдова відомість (по рахункам і по окремому рахунку)

Ми бачимо знизу картки за кожним використаним рахунком або субрахунком, де є не лише зміст відображених на них господарських операцій, але й обороти за дебетом і кредитом, і залишки за дебетом або кредитом.

Збирати і узагальнювати інформацію за картками в реальному житті важко. У наших навчальних прикладах використовується невелика кількість подібних карток. А в реальній роботі їх може бути дуже багато.

Щоб цілком побачити картину по всіх рахунках і субрахунках більше підійде укрупнена форма під назвою "Оборотно-сальдова відомість".

Виглядає вона приблизно так.

У одній таблиці відображаються всі використані в роботі рахунки або субрахунки.

Показуються в ній початкові сальдо, тобто залишки на початок періоду за дебетом і кредитом. Показуються обороти за дебетом і кредитом. І сальдо на кінець періоду за дебетом aбо за кредитом.

Тепер потрібно всі дані з карток використаних рахунків і субрахунків рознести за кожним рядком в оборотно-сальдову відомість

Залишки на початок періоду я заповнив одразу нулями, оскільки у прикладі розглядалося абсолютно нове підприємство.

Для активних рахунків і субрахунків я поставив сальдо лише за дебетом: тобто для субрахунку 281 і рахунку 46.

Для пасивного субрахунку 401 я поставив залишок лише за кредитом.

Для субрахунків 311 і 631 я поставив нульове сальдо і за дебетом і за кредитом, оскільки з'ясували в третьому уроці, що це активно-пасивні субрахунки.

Переписуємо обороти та сальдо на кінець періоду з картки кожного рахунку або субрахунку в оборотно-сальдову відомість.

Зібравши всю інформацію в оборотно-сальдовій відомості, ми можемо оцінити ситуацію на підприємстві: що було і до чого прийшли.

Що було? Сальдо початкове. Говорить, що не було жодних ані активів ані пасивів.

А до чого прийшли – тепер зручно дивитися по сальдо на кінець періоду.

Як ми це відзначили ще в найпершому уроці дебетові залишки відображають в активі підприємства, кредитові, – в пасиві.

Тобто ми бачимо в оборотно-сальдовій відомості: чим володіє підприємство і за рахунок яких джерел це отримано.

Є такі активи: товари на 300 тисяч і гроші на поточному рахунку 150 тисяч

Всього активів на суму 450 000

Є такі джерела: Статутний капітал 350 тисяч і заборгованість постачальникові 100 тисяч.

Всього пасивів на суму 450 000

Ми бачимо рівність залишків за дебетом і за кредитом. Тобто правило балансу діє і в оборотно-сальдовій ведомості.

На початок періоду залишки і за дебетом і за кредитом нульові. На кінець періоду сумарні залишки і за дебетом і за кредитом дорівнюють 450 000.

Сумарні обороти за дебетом і за кредитом рівні. Це наслідок використання нами методу подвійного запису, кoли кожна операція відображається за дебетом одного рахунку та за кредитом іншого.

Якщо раптом немає рівності сумарних оборотів і сумарних залишків у відомості, це означає що була допущена якась помилка.

Найчастіше учням в інститутах пропонують такий варіант оборотно-сальдової ведомості.

Пропонують спочатку використовувати лише рахунки першого порядку, номери яких складаються з двох цифр.

Я вас закликаю відразу працювати з субрахунками, оскільки на практиці використовуються саме вони. Ось рахунок 46 не має субрахунків.

І ми його пишемо саме з двох цифр.

Інші операції у нас обліковуються на рахунках, які розбиті в плані рахунків на субрахунки. І тому навіть в навчальних цілях я вважаю за краще використовувати не рахунок 28, а субрахунок 281, не рахунок 40, а субрахунок 401 і так далі, ви бачите це все в нашому прикладі.

І відповідно я зробив в оборотці.

Вам немає сенсу після закінчення навчання ще раз перенавчатися на початку реальної роботи. Краще відразу під час навчання оперувати тим, чим оперують бухгалтери на практиці.

Ну і покажу третій варіант оборотно-сальдової відомості, він повніший і використовує як рахунки першого порядку так і субрахунки.

Він правильніший і повніший. І не заплутає ані учнів, які звикли оперувати номерами рахунків що складаються з 2 цифр, ані тими, хто оперує субрахунками.

Що ми тут бачимо?

Рахунок 28 з усіма використаними субрахунками. Обороти і залишки за рахунком 28 дорівнюють сумі оборотів і залишків за всіма його задіяними субрахунками.

Бачимо, 300 тисяч дебетовий оборот і за субрахунком 281 і за рахунком 28. Бачимо залишок 300 тисяч і за субрахунком 281 і за рахунком 28.

І аналогічно – за рахунками 31, 40, 63 ми теж бачимо: обороти і залишки за рахунками складаються з суми оборотів і залишків субрахунків, які до них входять.

Але рахунок 46 стоїть окремо. Він не має субрахунків. І в такому варіанті оборотно-сальдової ведомості він відображений лише одній рядком, на відміну від інших рахунків.

Загалом ми розглянули весь процес від проводок, що відображають господарські операції, до складання оборотно-сальдової ведомості.

Ми розглянули принцип її формування.

Вручну ці відомості майже ніхто не формує. Ви вводите в програму ведення бухобліку проводки. А програма формує і картки використаних рахунків або субрахунків і оборотно-сальдову відомість. Тобто одну i ту ж інформацію показує з різних сторін.

У другій частині даного уроку розглянемо оборотно-садові відомості за окремими рахунками.

4. Коментарі з другої частини відеоурока про оборотно-сальдові ведомості

Розглянемо оборотно-сальдові відомості пo окремих рахунках і субрахунках.

Якщо на субрахунку або рахунку, що не має субрахунків, ведеться аналітичний облік, то важливим і найкориснішим інструментом для роботи з його аналітичними рахунками є оборотно-сальдова відомість.

Візьмемо господарські операції з уже розглянутого нами прикладу з найпершого уроку.

Ось відкрита сторінка з операціями з того самого прикладу.

Посилання на цей сервіс я залишив в описі відео.

Всього 4 господарських операції.

1) «створено нове підприємство» зі статутним капіталом 350000 гривень

За дебетом – 46 . За кредитом – 401

2) «Отримано внесок у статутний капітал на поточний рахунок» Сумма все ті же 350000 гривен.

Дебет субрахунку 311, кредит 46.

3) зміст операції: «Отримані товари»

Дебет 281, Кредит 631

4) зміст операції «Оплата постачальникові»

Дебет 631, Кредит 311, сумма 200000

Як ми з'ясували y четвертому уроці, більшість рахунків і субрахунків розділяються на аналітичні рахунки.

У першій частині даного уроку ми розглянули оборотно-сальдову відомість по cинтетичних рахунках і субрахунках.

Тепер нaм треба познайомитися з аналогічною відомістю, але по конкретному субрахунку або рахунку і по аналітичних рахунках що до нього входять.

Ми візьмемо умови прикладу з найпершого уроку даного курсу і використаємо цей приклад для вивчення нової теми. Ось цей приклад з 4 господарських операцій.

Розглядаємо першу операцію. Створено підприємство зі статутним капіталом 350000 гривень.

Дебет рахунку 46 Кредит субрахунку 401

Як це відображається на аналітичних рахунках?

У четвертому уроці ми розглянули, за яким принципом рахунок 46 і субрахунок 401 розбиваються на аналітичні рахунки.

Уявімомо, що в нас не один засновник підприємства, а два. Перший згідно зі статутом підприємства повинен внести дo статутного капіталу 220 тисяч, другий – 130 тисяч.

Розглядатимемо проводки за дебетом і кредитом аналітичних рахунків і паралельно будуватимемо оборотно-сальдові відомості

За першим засновником Міліонерченко І.І. закріплена доля в статутному капіталі 220 тисяч.

Проводка Дебет рахунку 46 Кредит субрахунку 401, як ми це зробили при розгляді першого прикладу.

У оборотно-сальдових відомостях це відображається так.

Відображаю цю операцію за рахунком 46: у рядку засновника Міліонерченко І.І. я пишу за дебетом 220000.

За субрахунком 401 в рядку засновника Міліонерченко І.І. я пишу за кредитом ті ж самі 220000.

Проводка для долі в статутному капіталі другого засновника.

В оборотно-сальдових відомостях це відображається так.

Відображаю цю операцію за рахунком 46: у рядку засновника Крутюка О. О. я пишу за дебетом 130000,

За субрахунком 401 в рядку засновника Крутюка О. О. я пишу за кредитом ті ж самі 130 000.

Розглянемо другу господарську операцію.

Отриманий внесок до статутного кaпіталу на поточний рахунок» Сума все ті ж 350000 гривень. Дебет субрахунку 311, кредит рахунку 46.

Я зробив заготівку оборотно-сальдової відомості і по субрахунку 311.

Підприємство може відкривати пoточні рахунки в декількох банках. І відповідно аналітичний облік на субрахунку 311 ведеться по кожному банківському поточному рахунку.

Уявімо, що в нашому прикладі з новим підприємством поки що відкрили лише один поточний рахунок, наприклад в Приватбанку.

Як відображається наша друга господарська операція в аналітичному обліку?

За дeбетом субрахунку 311 на аналітичному рахунку під назвою «Приватбанк» відображається внесок від першого засновника 220 000.

Ця ж операція відображається за кpедитом рахунку 46 на аналітичному рахунку першого засновника з прізвищем Міліонерченко – 220 000, як бачите залишок на даному аналітичному рахунку тепер обнулився, засновник Міліонерченко погасив весь свій борг перед підприємством, а другий засновник все ще винен 130 000.

Відображаємо тепер отримання внеску другого засновника.

За дебетом субрахунку 311 на аналітичному рахунку під назвою «Приватбанк» відображається внесок від другого засновника 130 000, я в оборотно-сальдовій ведомості приплюсую ці 130000 до обороту, що вже накопичився, тобто 220000.

Ця ж операція відображається за кpедитом рахунку 46 на аналітичному рахунку другого засновника з прізвищем Крутюк – 130 000.

Як бачите залишок на даному аналітичному рахунку по розрахунках з другим засновником тепер теж обнулився.

Обидва засновники погасили свій борг перед підприємством.

І на суми внесків від двох засновників збільшився залишок на субрахунку 311 «Пoточні рахунки в банках» 220000 + 130000 = 350000.

Дивимось обороти за дебетом рахунку 46 в оборотно-сальдовій ведомості по аналітичних рахунках.

За дебетом рахунку 46 проведено 350 000 – це в оборотно-сальдовій відомості.

Дивимося, що в синтетичному обліку – теж оборот - за дебетом рахунку 46 склав 350000.

За кредитом рахунку 46 проведено і відображено в оборотно-сальдовій ведомості 350 000.

Дивимося, що в синтетичному обліку – оборот за кредитом рахунку 46 склав 350 000.

Залишок по рахунку 46 нульовий і в оборотно-сальдовій відомості і в картці синтетичного обліку по рахунку 46.

Дивимося обороти за кредитом субрахунку 401 в оборотно-сальдовій відомості пo аналітичних рахунках.

За дебетом субрахунку 401 проведено 0 гривень – це в оборотно-сальдовій ведомості.

Дивимося, що в синтетичному обліку – теж оборот за дебетом субрахунку 401 склав 0 гривень.

За кредитом субрахунку 401 проведено і відображено в оборотно-сальдовій відомості 350 000.

Дивимося, що в синтетичному обліку – оборот за кредиому субрахунку 401 склав 350 000.

Залишок за кредитом субрахунку 401 складає 350 000 гривень і в оборотно-сальдовій відомості і в картці синтетичного обліку за субрахунком 401.

Тобто ми бачимо, що обороти і залишки по кожному рахунку aбо субрахунку збігаються з сумарними оборотами і залишками в оборотно-сальдових відомостях по аналітичних рахунках, відкритих усередині цих же синтетичних рахунків і субрахунків.

Краще всього цю тему розглядати не в якихось зарисовках на дошці з крейдою або в електронних таблицях, а в реальній програмі ведення бухобліку.

Ось одна з таких програм. В даному випадку це 1С-бухгалтерія 7.7, але не важливо яку конкретно програму вибирати.

І це не буде урок по використанню 1С-бухгалтерії (та ще старої версії).

Ми використовуватимемо програму на рівні, який найбільше наближений до ваших поточних знань про бухгалтерські проводки. Тобто я орієнтуюся на новачків, які всього лише переглянули перші 4 уроки даного курсу.

Відкриваю журнал господарських операцій. Так, ми не будемо вводити які-небудь документи. Всього лише введемо проводки і паралельно з цим поступово будемо знайомитися з реальним використанням аналітичних рахунків та їх логічним продовженням, тобто з оборотно-сальдовими відомостями.

Вводжу першу операцію

Дт 46, натискаю Enter і тут же програма пропонує вибрати аналітичний рахунок вибираю засновника Міліонерченко.

Потрібно провести це і за Кредитом субрахунку 401.

І увага, зараз я продемонструю одну обставину з реалій бухгалтерського обліку. У навчальних цілях часто використовують не субрахунки (номери яких складаються з 3 цифр), а рахунки з 2 цифр.

Спробую замість субрахунку 401 ввести рахунок 40, як це відбувається часто на лекціях і в деяких підручниках (не в усіх підручниках, відмічу, але в багатьох).

Вводжу номер рахунку 40, натискаю Enter.

І сюрприз-сюрприз! Бухгалтерські програми в реальності не роблять проводки по рахунках, які розбиті на субрахунки.

Відкрию ненадовго план рахунків. Ось ми бачимо рахунок 46, який НЕ розбитий на субрахунки і я його тільки що безпроблемно ввів за дебетом у програмі.

А рахунок 40 розбивається на 4 субрахунки

І будь-яка програма ведення бухобліку вимагає уточнити, а який саме субрахунок усередині рахунку 40 мається на увазі.

Що власне ми зараз і побачили в програмі.

І це логічно, оскільки рахунок 40 не існує. Рахунок 40 - це всього лише якась умовність, що складається з оборотів і залишків субрахунків, що до нього входять, які ми бачимо зараз: 401, 401, 403, 404.

Я тут обираю субрахунок 401 і йдемо далі.

Програма пропонує вибрати аналітичний субрахунок усередині субрахунку 401.

Я вибираю першого засновника Міліонерченко.

І залишається ввести суму 220 000 гривень.

Так само я провожу операцію для другого засновника

Дт 46 засновник Крутюк, Кт 401 засновник Крутюк, сума 130 000 гривень.

Збережу нашу першу господарську операцію з двох проводок на загальну cуму 350000 грн.

Введу другу операцію.

Отримані внески до статутного фонду від обох засновників на поточний банківський рахунок.

Введу знайомі нам номери рахунків і субрахунків.

Дт 311 обираю аналытичний рахунок «Приватбанк».

Кредит 46 вибираю аналітичний рахунок засновника по прізвищу Міліонерченко. 220 000 гривень.

По другому засновникові роблю схожу проводку.

Дт 311 вибираю аналітичний рахунок «Приватбанк». Кредит 46 вибираю аналітичний рахунок засновника із прізвищем Крутюк. 130 000 гривень.

Зберігаю господарську операцію.

І введу ще 2 операції що залишилися з нашого прикладу.

Отримання товарів.

Ми це зробимо не однією проводкою, як написано в прикладі в першому уроці, а розіб'ємо на отримання двох різних товарів від двох постачальників.

Ми ж повинні побачити, як ведеться аналітичний облік по субрахунках, що залишилися, з нашого прикладу.

Вводжу операцію приходу товару.

Обираю ще і договір по вибраному постачальникові. Адже з одним i тим же постачальником у вас може бути yкладено декілька договорів.

І зверніть увагу на субрахунку 281 ведеться кількісний облік товарів

ТОВ "Майстер-2019"

назва	кількість	ціна	сума
Фарба інтер'єрна бiла 10 л	100	1000	100000

ТОВ "Фарба-2020"

назва	кількість	ціна	сума
Фарба фасадна біла 10 л	200	1000	200000

Вводжу останню операцію оплати постачальникові.

Сплатили лише одному з двох постачальників

Дт 631 обираю Постачальника «Фарба-2020», Кт 311 – обираю єдиний банк сума 200000 гривень.

Тепер розглянемо оборотно-сальдові відомості.

Почнемо з оборотно-сальдової відомості пo синтетичних рахунках і субрахунках.

Ось я сформував відомость.

І можете порівняти це з варіантом оборотки з першої частини даного уроку.

Можете поставити відео на паузу і порівняти .

Обидві оборотно-сальдові ведомості аналогічні. На додаток до використаних субрахунків показані обороти і залишки по рахунках, до яких вони відносяться.

І лише рахунок 46 відрізняється. У нього немає субрахунків. Він показаний в один рядок в оборотно-сальдовій відомості.

Тепер по кожному використаному рахунку і субрахунку можемо переглянути оборотно-сальдові відомості пo аналітичних рахунках.

Почну з субрахунку 281.

Формую відомість по рахунку 281. Як бачите тут ведеться не лише грошовий, але ще і кількісний облік. У оборотно-сальдовій відомості вказані обороти і залишки не лише y грошовому але і в кількісному вираженні.

Першого виду фарби 100 штук.

Другого виду фарби двісті штук

Формую відомість по рахунку 311.

Бачимо, що тут лише один аналітичний рахунок, оскільки підприємство відкрило поточний рахунок лише в одному банку.

И так далі ррозгляну всі використані нами субрахунки

Субрахунок 401.

Як бачимо по кожному засновникові є оборот за кредитом.

І за кредитом по кожному засновникові показаний його особистий вклад до статутного капіталу

Наступний рахунок 46.

Теж роблю оборотно-сальдову відомість.

Тут ми бачимо за дебетом, скільки кожен засновник заборговував спочатку підприємству по внесках дo статутного капіталу. І за кредитом бачимо, що кожен засновник цю заборгованість погасив.

У результаті прийшли до нульових залишків, оскільки обидва засновники зробили свої внески.

В обротці по останньому розглянутому субрахунку 631 «Pозрахунки з постачальниками» бачимо, перед яким конкретно постачальником є заборгованість i в якій сумі.

Коли бухгалтера просять надати облікову інформацію для керівника або для інших підрозділів, то в першу чергу колег цікавлять оборотно-сальдові відомості.

Наприклад, якому постачальникові скільки заборгували.

Або, на прикладі субрахунку 281, який товар в якій кількості є нa складі.

І тому подібне.

Ми розглянули на практичному прикладі формування оборотно-сальдових відомостей як по синтетичних рахунках і субрахунках, так і по аналітичних рахунках.

У наступному уроці розглянемо детальніше склад балансу.