Часто задаваемые вопросы...
 

Транспортно-заготівельні витрати

Автор: Ошурков С.

Тема: Облік запасів, Облік товарів (Учет товаров).

Зміст:

01. Відео-урок для новачків про ТЗВ

02. Склад транспортно-заготівельних витрат

03. Два варіанти відображення ТЗВ в бухобліку

04. Принципи обліку ТЗВ під час отримання та використання запасів, кореспонденція рахунків, формула розподілу

05. Приклади застосування двох варіантів обліку ТЗВ:

05.1. Спосіб прямого обліку (включення до вартості придбаних запасів безпосередньо)

05.2. Облік на окремому субрахунку (із застосуванням середнього відсотка при вибутті запасів)

06. Окремі питання:

06.1. Як визначати вартість ТЗВ, якщо перевезення відбувається силами допоміжних (чи підсобних) виробництв (або господарств) підприємства?

06.2. Чи відносити до ТЗВ витрати на службові відрядження, утримання відділу постачання та подібного адміністративного персоналу?

 

01. Відео про транспортно-заготівельні витрати

Частина 2 - Транспортно-заготівельні витрати: за середнім відсотком з обліком на окремому субрахунку >>.

02. Склад транспортно-заготівельних витрат

До ТЗВ входять витрати на:

01) заготівлю запасів;

02) сплату тарифів (фрахту) зa вантажно-розвантажувальні роботи;

03) транспортування ТМЦ усіма видами транспорту (неважливо - своїм транспортом або транспортом інших підприємств) до місць їx використання, включаючи витрати, що стосуються страхування ризиків транспортування ТМЦ.

Якщо витрати на транспортування здійснює постачальник, то він включає їх до вартості запасів. Одержувач ТМЦ веде облік тих витрат на транспортування, що здійснені безпосередньо ним самим.

Зверніть увагу, що транспортно-заготівельні витрати мають бути пов'язані саме з придбанням (отриманням) запасів. До них не відносимо:

01) витрати при поверненні запасів постачальнику;

02) витрати на внутрішні перевезення запасів по території підприємства, між різними його структурними підрозділами;

03) витрати, що стосуються готової продукції (навантаження, транспортування, перевалку, страхування ...);

04) витрати на послуги (наприклад, транспортно-експедиційні), що стосуються реалізації запасів.


Витрати на заготівлю ТМЦ є характерними для тих ТМЦ, які належать до вторинної сировини (металобрухт, макулатура тощо) або є продукцією сільськогосподарського призначення. Ці витрати, якщо їх здійснило безпосередньо підприємство, складатимуться з витрат на оплату праці заготівельників, нарахованого на неї ЄСВ, витрат на відрядження заготівельників тощо.

Вантажно-розвантажувальні роботи оплачуються одержувачем ТМЦ окремо у разі перевезення його власним автомобільним, залізничним або іншим видом транспорту. Якщо ж доставка здійснюється перевізником, то вартість вантажно-розвантажувальних робіт включається зазвичай  до загальної вартості транспортування.

Перевізники надають підприємствам послуги, суть яких полягає в тому, що ТМЦ має бути доставлено в строк i в повному обсязі. Отже, відповідальність за своєчасну і повну поставку підприємству ТМЦ несе перевізник. Але згідно з частиною другою ст. 924 ЦКУ перевізник відповідає за втрату, пошкодження або нестачу прийнятого до перевезення вантажу лише за наявності його вини (умисел або необережність). При цьому відсутність своєї вини мусить доводити перевізник (презумпція вини). У разі втрати, нестачі або псування ТМЦ під час їх перевезення можуть скластися досить складні відносини між відправником, перевізником та одержувачем. Тоді процес відшкодування завданої шкоди може істотно затягтися. Щоб уникнути цього, власник ТМЦ з метою відшкодування заподіяних збитків може їх застрахувати. Так, можливість страхування ТМЦ, що перевозяться автомобільним транспортом, передбачено п. 4 Правил перевезення вантажів.

Страхування запасів під час перевезення належить до майнового страхування. Загальний порядок майнового страхування визначено Законом про страхування. Згідно зі статтею 6 цього Закону страхування вантажів, що включає страхування ТМЦ під час перевезення, є добровільним видом страхування. Варто звернути увагу на те, що страхування вантажів здійснюється страху- виками (страховими компаніями), в ліцензії яких зазначено їхнє право на страхування вантажів.

 

03. Два варіанти відображення ТЗВ в бухобліку

Згідно з пунктом 9 ПБО9 ТЗВ включаються до собівартості запасів (їх первісної вартості). Правила бухгалтерського обліку передбачають два варіанти відображення ТЗВ y складі вартості ТМЦ:

01) їх сума може обліковуватися у складі вартості придбаних ТМЦ (на окремих субрахунках та аналітичних рахунках обліку цих ТМЦ; тобто одразу розподілятися між придбаними запасами та включатися до вартості кожного конкретного виду запасів);

02) окремо вести їх облік на субрахунку, що спеціально відкривається для бухобліку ТЗВ.

Рішення щодо доцільності обрання одного з цих варіантів можете прийняти після перегляду двох відео у пункті 01.

Наказ про облікову політику вашого підприємства повинен містити обраний варіант відображення транспортно-заготівельних витрат.

 

04. Принципм обліку ТЗВ під час отримання та використання запасів, кореспонденція рахунків, формула розподілу

У разі надходження ТМЦ на підприємство їх вартість у бухгалтерському обліку відображається за дебетом відповідного субрахунку в кореспонденції з кредитом відповідного субрахунку розрахунків з постачальниками (631, 685, тощо).

Витрати на доставку ТМЦ, здійснену постачальником, включаються до їх вартості безпосередньо постачальником і не виділяються одержувачем ТМЦ на окремий субрахунок. В інших випадках використання субрахунків обліку ТЗВ залежить від виду ТМЦ і від того, здійснюється перевезення ТМЦ спеціалізованим підприємством чи самим підприємством — одержувачем ТМЦ.

ТЗВ, оплачені спеціалізованому підприємству, без урахування ПДВ відображаються за дебетом субрахунку ТЗВ, який підприємство визначає самостійно (наприклад, субрахунок 2018 «Транспортно-заготівельні витрати» ...) та кредитом субрахунку 631 або 685. Якщо отримані запаси планується використовувати y господарській діяльності, то сума ПДВ, включена до вартості транспортування, відображається у складі податкового кредиту з ПДВ.

Транспортні витрати, здійснені самим підприємством, у бухобліку відображаються за дебетом відповідного субрахунку рахунку обліку ТМЦ та кредитом рахунків 66, 13, 65 тощо.

Згідно з пунктом 9 ПБО9 у разі використання ТМЦ сума TЗВ, що узагальнюється на якомусь окремому субрахунку,  розподіляється щомісячно між сумою залишку запасів нa кінець звітного періоду та сумою запасів (ТМЦ), що вибули (використані, реалізовані, передані ...) за звітний місяць.

Сума TЗВ, яка включається до вартості ТМЦ, що вибули, визначається за такою формулою:

Сума ТЗВ, що включається до вартості запасів, які вибули = (Залишок ТЗВ на початок мiсяця + ТЗВ за місяць) / (Залишок зaпасів на початок місяця + Hадходження запасів за місяць) * Вартість запасів, щo вибули протягом місяця

Увага!! Обов’язково з розрахунків попередньо виключають внутрішні обороти з внутрішнього переміщення запасів між різними місцями зберігання на підприємстві.

Вартість ТЗВ, яка припадає на вартість ТМЦ, що вибули за місяць, відображаємо за кредитом субрахунку обліку ТЗВ та дебетом тих самих рахунків і субрахунків обліку (281, 201, 209 ...), на яких відображається вибуття таких запасів.

 

05. Приклади застосування двох варіантів обліку ТЗВ


05.1. Спосіб прямого обліку (включення до вартості придбаних запасів безпосередньо)

Приклад 1.

Підприємство придбало 1000 кг товару A на суму 28800,00 грн (y тому числі ПДВ — 4800,00 грн), а також 1600 кг товару Б на 48000 грн (ПДВ — 8000 грн. у тому числі).

Вартість доставки товару становила 4080,00 грн (y тому числі ПДВ — 680,00 грн).

Первісну вартість придбаних товарів y цьому випадку з урахуванням ТЗВ можемо розрахувати так:

1) вартість придбаних товарів (загальна, без ПДВ):

24000 + 40000 = 64000 (грн);

2) вартість перевезення 1 грн товару:

3400 / 64000 = 0,053125 (грн);

3) вартість транспортування:

3.1) товару А: = 24000 * 0,053125 = 1275,00 (грн);

3.2) товару Б: = 40000 * 0,053125 = 2125,00 (грн);

Проводки для Прикладу 1

Операції

Проводки

Сума, грн

Дт

Кт

01

Отримано від постачальника товар А

281/А

631

24000

02

Отримано від постачальника товар Б

281/Б

631

40000

03

ПДВ y вартості товарів

644

631

12800

04 Податковий кредит з ПДВ (якщо вже отримано пoдаткову накладну)

641/ПДВ

644

12800

05

Включено суму витрат на доставку до вартості товару А

281/А

631

1275

06

Включено суму витрат на доставку до вартості товару Б

281/Б

631

2125

07

ПДВ у складі вартості перевезення

644

631

680

08 Податковий кредит з ПДВ (якщо вже отримано податкову нaкладну)

641/ПДВ

644

680

09

Оплата постачальнику товарів

631

311

76800

10

Оплата перевізнику

631

311

4080

 

05.2. Облік на окремому субрахунку (із застосуванням середнього відсотка при вибутті запасів)

Скільки субрахунків вводити на вашому підприємстві для обліку ТЗВ i для яких саме груп запасів створювати ці рахунки, ви вирішує самостійно.

Наприклад, у ПСБО9 Мініфін запропонував підприємствам роздрібної торгівлі субрахунок 289. А у Методрекомендаціях №2 запропоновано субрахунок 200.

Формула розподілу наведена вище. Розглянемо приклад.

Приклад 2.

На початок місяця на субрахунку 201 залишок матеріалів був 126000 грн.

Залишок ТЗВ на початок місяця за дебетом субрахунку 201/8 був 5740 грн.

Протягом місяця підприємство отримало матеріали вартістю 420000 грн (y тому числі ПДВ 70000 грн). Вартість доставки матеріалів — 15960 грн (y тому числі ПДВ — 2660 грн).

Протягом місяця матеріали були:

1) відпущені на виробництво на суму 336000 грн;

2) передані для адміністративних цілей - 9800 грн;

3) реалізовані на сторону - 42000 грн (продажна вартість становила 58800 грн з ПДВ).

Усього вибуло матеріалів на 387800 грн (без ПДВ).

Показники

Вартість запасів

Сума ТЗВ

Разом

01

Залишок на початок місяця

126000

5740

131740

02

Надійшло за звітний місяць

350000

13300

363300

03

Разом (рядок 01 + рядок 02)

476000

19040

495040

04

Середній відсоток ТЗВ

= 19040 / 476000 * 100 % = 4,0 %

05

Вибуло за місяць, у тому числі:

387800

15512

403312

— відпущено основному виробництву

336000

13440

349440

— передано для адміністративних цілей

9800

392

10192

— реалізовано на сторону

42000

1680

43680

06

Залишок на кінець місяця (рядок 03 - рядок 05)

88200

3528

91728

Фактична вартість запасів, що вибули становить 403312 грн. за місяць, а вартість залишків на кінець місяця - 91728 грн.

Проводки для Прикладу 1

Операції

Проводки

Сума, грн

Дт

Кт

01

Отримані матеріали

201

631

350000

02

ПДВ у складі вартості матеріалів

644

631

70000

03 Податковий кредит з ПДВ (якщо вже отримано пoдаткову накладну)

641/ПДВ

644

70000

04

Вартість перевезення

201/8

631

13300

05

ПДВ у складі вартості перевезень

644

631

2660

06 Податковий кредит з ПДВ (якщо вже отримано пoдаткову накладну)

641/ПДВ

644

2660

07

Сплачено постачальнику за матеріали

631

311

420000

08

Оплата транспортних послуг з доставки матеріалів

631

311

15960

09

Відпущено матеріали y виробництво

23

201

336000

10

Списуємо суму ТЗВ, що стосується вартості матеріалів, відпущених y виробництво

23

201/8

13440

11

Відпущено матеріали для адміністративних цілей підприємства

92

201

9800

12

Списано суму ТЗВ, що стосується вартості матеріалів, відпущених для адміністративних цілей підприємства

92

201/8

392

13

Реалізація матеріалів нa сторону

377

712

58800

14

Зобов’язаня із ПДВ

712

641/ПДВ

9800

15

Собівартість реалізованих матеріалів

943

201

42000

16

Списано суму ТЗВ, що стосується вартості реалізованих матеріалів

943

201/8

1680

 

06. Окремі питання


06.1. Як визначати вартість транспортно-заготівельних витрат, якщо перевезення відбувається силами допоміжних (чи підсобних) виробництв (або господарств) підприємства?

Міністерство фінансів у листі №31-04200-... від 14.03.2005 >> пояснило, що витрати на транспортування треба визначати за виробничою собівартістю послуг підсобних (допоміжних) виробництв (господарств) такого підприємства з перевезення цих запасів.

 

06.2. Чи відносити до ТЗВ витрати на службові відрядження, утримання відділу постачання та подібного адміністративного персоналу?

Міністерство фінансів у тому ж листі №31-04200-... від 14.03.2005, згаданому в попередньому пункті, пояснило, що подібні витрати на відрядження та утримання адміністративного персоналу, що займається закупівлею запасів, треба відносити на рахунок 92.

Про це вказано і в пункті 2.3. Методичних рекомендацій №2.

Додатково. Транскрибація коментарів з відео

В попередніх уроках ми розглядали облік отримання товарів у спрощеному вигляді, тобто тільки вартість товарів і нічого більше.  Часто прибдання запасів пов’язане з транспортуванням, навантаженням, розвантаженням, страхуванням та інше.

Так звані транспортно-заготівельні витрати – це ще одна складова вартості товарів, матеріалів та деяких інших запасів. І це ще одна тема, яку варто розглянути спочатку, перед тим як заглиблюватися в облік окремих видів запасів.

Перейду на сторінку онлайн-формуванняя наказу про облікову політику.

Як бачите, в проекті наказу про облікову політику це другий пункт.
Перший пункт ми розглянули в попередньому відео.

Використовуємо два нормативні акти з попереднього уроку.
Ось перший з них перед вами – це Положення бухгалтерського обліку №9,
Другий документ - МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ №2 з бухгалтерського обліку запасів .
Посилання на ці два документи я залишу в описі відео.

Що відноситься до транспортно-заготівельних витрат? Перейду до ПСБО-9. Шукаю тут пункт 9. Ось абзац, присвячений нашому питанню, нас цікавить саме цей фрагмент.

Йдеться про: транспортування, страхування під час транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, ну і затрати на заготівлю запасів.
І зауважу: сюди відносяться витрати пов’язані лише з отриманням запасів. Тобто транспортування запасів у разі іх продажу або переміщення раніше отриманих запасів між різними місцями зберігання – зе зовсім інша тема. Зараз ми ці випадки не розглядаємо.

Ще одне зауваження. Транспортно-заготівельними витратами вважаються лише ті витрати, які здійснені безпосередньо [саме] покупцем запасів під час самостійної доставки іх на підприємство.

І це незалежно від того, здійснювалася їх доставка сторонніми підприємствами або самим нашим підприємством (власними або орендованими транспортними засобами).

Як ми обліковуємо ці Транспортно-заготівельні витрати?

Нормативні акти дають нам два можливі варіанти дій. Перейду до Методичних рекомендацій №2. Шукаю тут пункт 5.5. Це перший спосіб обліку. Він простий. Ось як це виглядає.

Перейду до емулятора проводок. Ось є 2 проводки, схожі на ті, що які ми зустрічали в попередніх уроках:

Отримано товар, 250 штук по 1000 гривень Дт 281 Кт 631сума 250000;
Податок на додану вартість на товар Дт 644 Кт 631сума 50000.

Припустимо, що цей товар транспортувало інше підприємство. Це коштувало 3000 гривень, в тому числі ПДВ 500 гривень.

Вартість перевезення відносимо безпосередньо на вартість саме цього товару, який транспортувався, тобто в нашому прикладі це «Фарба інтер'єрна біла 10 літрів»

Проведу:
Вартість перевезення товару Дт 281 Кт 631 сума 2500 гривень без ПДВ.

Наступна проводка:
ПДВ на перевезення товару Дт 644 Кт 631 сума 500гривень.

Бачимо дві проводки аналогічні попереднім, тільки сума інша і за кредитом субрахунку 631 у нас фігурує інше педприємство – не постачальник краски, а перевізник.

Дивимось нижче картку субрахунку 281. Вартість цого товару сформувалася у сумі 252 500 гривень.
І коли ми продамо половину товару, як це було у восьмому уроці, ми спишемо половину накопиченої його вартості, тобто проведу:
Відвантаження товару покупцеві, собівартість Дт 902 Кт281 сума 126250
(тобто це половина вартості товару з урахуванням транспортних послуг).

Інші проводки, що стосуються відвантаження товару я зараз не буду робити, щоб не витрачати час, ми їх бачили у восьмому уроці.

Трохи складніша ситуація: ми отримали не один, а два або більше різних товарів.

Треба якось розподілити транспортні витрати на різні товари. Базою розподілу може бути наприклад, вартість отриманих запасів, їх кількість або вага. Ви цей спосіб обираєте самі. Простіше розподіляти ТЗВ пропорційно вартості отриманих запасів, оскільки вага не завжди точно відома, а пропорційно кількості можете розподіляти лише коли всі отримані запаси мають однакову одиницю виміру. Бо, коли в одному вантажному автомобілі привезли товари, і один товар обліковується в штуках, інший в літрах, третій в кілограмах – тут немає можливості щось обрахувати пропорційно кількості.

Як ми це обліковуємо на прикладі з двома товарами? Візьмемо умови прикладу з третьої частини восьмого уроку.

Тут бачимо проводки, аналогічні тим що ми робили у третій частині восьмого уроку.
Отримано 2 різних товари на загальну суму знову 250 000 гривень:

Отримано товар, Фарба інтер'єрна біла 10 л, 100 шт по 834 грн, сума 83400
Отримані товари: Фарба фасадна біла 10 л, 200 шт по 833 грн, сума 166600
Податок на додану вартість на товар Дт 644 Кт631 сума 50000

Знову витратили на транспортування 3000 гривень, в т.ч. податок на додану вартість 500 грн. А без податку на додану вартість це складає 2500 гривень. Розподіляємо вартість транспортування між двома товарами.

Ось ви бачите дві позиції товарів з прикладу. Між ними треба розподілити суму транспортних витрат 2500 гривень.
Визначаємо Вартість транспортування в розрахунку на 1 грн. товару.

Введу формулу. Суму транспотрних витрат без ПДВ ділимо на вартість всіх отриманих товарів без ПДВ.

Результат – одна копійка на гривню вартості товарів.

Розподіляємо за цим коефіцієнтом вартість транспортних витрат між двома товарами. Введу дві формули ...

В результаті маємо таку ж загальну суму 2500 гривень, але вже розподілену між двома товарами.

Повернусь до наших проводок.

Введу окремі записи для кожного товару включення вартості перевезень до первісної вартості кожного товару.

Витрати на доставку, Фарба інтер'єрна біла 10 л - Дт281 Кт 631 сума 834
Витрати на доставку, Фарба фасадна біла 10 л - Дт 281 Кт631 сума 1666
Податок на додану вартість на перевезення Дт 644 Кт631 сума 500

Так це виглядає у проводках.

Покажу, як це відображається за окремими субконто аналітичного обліку на практиці у реальній програмі ведення обліку. Відкриваю програму бухобліку та перейду до списку операцій. Ось у мене залишились з третьої частини восьмого уроку дві накладні на отримання саме цих двох товарів за такими ж цінами.

Створюю операцію, щоб відобразити вартість перевезення цих товарів.

Частина перевезень 834 гривні піде не просто на субрахунок 281, а в конкретне субконто аналітичного обліку під назвою «Фарба інтер'єрна біла 10 л». Кредит 631 Субрахунок ТОВ «Найкращий перевізник». А сума перевезень 1666 гривень піде на субрахунок 281, в субконто аналітичного обліку під назвою «Фарба фасадна біла 10 л». Кредит 631 Субрахунок ТОВ «Найкращий перевізник». ПДВ відображаю Дт 6442 Субрахунок ТОВ «Найкращий перевізник» Кт 631 Субрахунок ТОВ «Найкращий перевізник» 500 гривень. Проведу цю операцію.

Напевно у вашому випадку ви будете працювати на реальному підприємстві не з ручним введенням операцій, а з якимось типовим документом [наприклад, Журнали / Послуги сторонніх організацій].

або може у вашій програмі це буде зватися дещо інакше. Але проводки цей типовий документ буде створювати саме такі, як я вам зараз показав.

Відкрию оборотно сальдову відомість за субрахунком 281, щоб ви могли побачити результат аналітичного обліку.
Ось бачите, в нас обліковуються 2 види товару. Ви бачите кількість та вартість у гривнях. Натисну мишкою на перший товар. Бачимо, що його вартість склалася з двох сум – вартість товару та транспортних витрат. Закриваю
Так само тисну мишкою на другий товар, бачимо, що його вартість теж склалася з двох сум.

Другий спосіб обліку транспортно-заготівельних витрат я розгляну в наступній частині цього уроку.

↓ Скачайте бесплатные справочники ↓

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  Часто задаваемые вопросы...

Відео:

 
 
 
 
 
 

© 2021 Бухучет buhoblik.org.ua