Зв’язок між обліковою політикою та податком на прибуток

Тема: Організація облікової політики підприємства, Податок на прибуток).

Відповідно до підпункту 134.1.1 статті 134 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток, визначений відповідно до правил бухгалтерського обліку, який коригується на різниці, встановлені цим Кодексом.

Встановлена на підприємстві облікова політика впливає на прибуток, тобто на об’єкт оподаткування.

Проаналізуємо взаємозв’язки основних положень наказу про облікову політику з оподаткуванням прибутку.

Основні засоби та нематеріальні активи

Застосування методу амортизації основних засобів впливає на те, яка сума увійде до складу бухгалтерських витрат, що зменшують доходи і, отже, фінансовий результат.

Для нових основних засобів градація така. Найбільший вплив на витрати, особливо на початку терміну експлуатації об’єкта, має метод прискореного зменшення залишкової вартості. Інші методи амортизації в порядку зменшення нарахованих сум амортизації (для об’єктів, які мають однакову первісну вартість, ліквідаційну вартість і термін експлуатації): кумулятивний метод, метод зменшення залишкової вартості, прямолінійний метод. Щоправда, тут багато чого залежить від того, наскільки зношені основні засоби.

Якщо основні засоби досить старі, то "найвитратнішим" є прямолінійний метод.

Визначення строку корисного використання нематеріальних активів, строк корисного використання яких не обмежений, дозволяє зменшити прибуток шляхом встановлення мінімально можливого строку (при встановленні мінімально можливого строку прибуток зменшується).

Допустимі строки амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів встановлені ПКУ як податкові обмеження для розрахунку сум амортизації (підпункти 138.3.3—138.3.4 статті 138). Тому щодо строків ніякого додаткового зменшення об’єкта оподаткування досягти не вдасться. Можливість застосування одних і тих самих методів амортизації в бухгалтерському та податковому обліку, передбачена пп. 138.3.1 ст. 138 ПКУ, спрощує роботу бухгалтера.

Додатково:  До основних засобів відносяться... (Что относится к основным средствам ),  Що відноситься до нематеріальних активів (Нематериальные активы)

Запаси

ПКУ не встановлює жодних обмежень щодо запасів. Тому зменшення об’єкта оподаткування безпосередньо пов’язане зі зменшенням фінансового результату в бухгалтерському обліку. Використання методу ФІФО при списанні запасів в умовах інфляції збільшить прибуток, оскільки на витрати в першу чергу буде списуватися вартість запасів, придбаних за нижчими цінами. До зменшення прибутку (в умовах інфляції) призведе списання запасів за методом середньозваженої вартості, оскільки середня вартість запасів в умовах інфляції буде більшою за вартість, визначену за методом ФІФО [див. Методи оцінки вибуття запасів].

Завантажте  статтю "Облікова політика" у форматі PDF >>

Собівартість продукції (робіт, послуг)

Визначення складу постійних і змінних загальновиробничих витрат, а також вибір бази розподілу цих витрат впливає як на бухгалтерський прибуток, так і на об’єкт оподаткування (у ПКУ жодних відмінностей у цій частині не встановлено).

Якщо, наприклад, підприємство працює з неповним завантаженням виробничих потужностей, виникають нерозподілені постійні загальновиробничі витрати, які списуються на витрати періоду, зменшуючи прибуток.

Резерви та забезпечення

Більшість бухгалтерів не створюють резерв на сумнівну заборгованість, щоб списати безнадійну заборгованість безпосередньо до складу витрат.

Але це не всі резерви, які передбачені ст. 139 ПКУ. Ви можете впливати на фінансовий результат звітного періоду шляхом створення резервів (забезпечень) на «відпустки працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці» [див. Створення резерву відпусток].

Вони не потребують коригування бухгалтерського фінансового результату на різниці. Якщо створити такі резерви в одному році, а витрати, під які створюються резерви, виникнуть в іншому році, це дозволить зменшити не лише бухгалтерський прибуток, а й об’єкт оподаткування того року, коли такі резерви створено.