| Поділитися: |
 |
 |
 |
Коли ліквідаційну вартість можна чи не можна призначати нульовою?
Ліквідаційну вартість не можна призначати нульовою, у двох випадках:
1) цей об’єкт основних засобів, що вводиться в експлуатацію, планується амортизувати методом зменшення залишкової вартості (це давно підтверджено листом Мінфіну від 25.06.2001 р. № 053-2989 (офіційна версія - https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2989201-01 );
2) переоцінюється повністю замортизований об’єкт основних засобів (коли залишкова вартість якого вже дорівнює нулю), бо пункт 17 ПСБО 7 та пункт 35 Методичних рекомендацій № 561 вимагають обов’язково встановити ліквідаційну вартість.
В інших випадках податківці теж постійно намагаються донарахувати податок на прибуток, якщо ліквідаційна вартість нульова. Треба бути готовими до цього.
Конкретного встановленого алгоритму визначення ліквідаційної вартості у нормативних документах не існує. Комісія підприємства це робить на власний розсуд.
Логічно, до вартість будь-якого об’єкта основних засобів після закінчення експлуатації не може дорівнювати нулю. Підприємство має зношений, але ще придатний до використання об’єкт основих засобів, який можна продати і отримати економічні вигоди, або отримати з нього якісь деталі, що мають цінність, або металобрухт, за який можна отримати гроші.
Але нагадаю, що ліквідаційна вартість залежить від двох прогнозних показників:
Ліквідаційна вартість = очікуваний дохід - очікувані витрати.
Тому обґрунтовувати нульову ліквідаційну вартість об’єкта основних засобів підприємство може двома наступними аргументами.
1. Відсутні економічні вигоди після експлуатації об’єкта основних засобів. Деякі основні засоби швидко втрачають свою цінність на ринку (морально застарівають), внаслідок чого підприємство прогнозує, що не зможе їх продати, а навпаки, понесе деякі витрати на ліквідацію або утилізацію.
2. Плануються значні витрати на ліквідацію, які перевищують очікуваний дохід.
