Тема: 
Учетная политика / Облікова політика
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів госпдіяльності (крім зобов’язаних звітуватися за МСФЗ) встановлена спрощена фінансова звітність у складі Балансу та Звіту про фінрезультати (що регулює НПСБО 25 «Спрощена фінансова звітність»).
Для малих підприємств (крім юросіб 3 групи єдиного податку) і представництв нерезидентів цим стандартом встановлена фінансова звітність у складі форм № 1-м, № 2-м. Для мікропідприємств, групи єдиного податку та неприбуткових організацій встановлена фінансова звітність за формами № 1-мс, № 2-мс.
Суб’єктам, які застосовують НПСБО 25, надана можливість вибору.
НПСБО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" в пункті 2 розділу II містить таку можливість:
"Зазначені підприємства можуть самостійно визначати доцільність складання фінансової звітності за формами, наведеними у цьому Національному положенні (стандарті)."
Тобто бухстандарт по суті, дозволив цій групі підприємств самостійно вибирати, яким стандартом керуватися ("малим" або "загальним"), за якою формою фінансової звітності (скороченою або повною) звітувати.
Але якщо вирішили звітувати за повною формою, тоді в доведеться в усіх інших питаннях керуватися вимогами НПСБО 1, а не НПСБО 25. Тобто доведеться складати квартальну фінансову звітність у складі двох великих форм, а річну — у складі п’яти форм.
Але, згідно з п 2 Порядку №419 подання фінансової звітності, мікропідприємства, неприбуткові організації та юрособи 3 групи єдиного податку всеж повинні подавати скорочену фінзвітність (за підсумками року). А малі підприємства Порядок №419 не обмежує у виборі.
Тобто малим підприємствам треба в наказі про облікову політику визначитися, чи доцільно для них складати "повну" фінансову звітність за НПСБО 1.
Заповніть Наказ пpо облікову політику онлайн + 
роздрукуйте: