| Поділитися: |
 |
 |
 |
У податківців вже давно є своя думка на це питання, яка суперечить законодавству.
Існує загальне правило, викладене у п. 57.1 ПКУ:
«Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем»
Чи можна вважати авансові внески з єдиного податку 1 та 2 груп податковим зобов’язанням?
Так.
Відповідно до пп. 14.1.156 ПКУ:
«податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету … як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством …»
Незважаючи на такі норми Податкового кодексу, податківці не бачать підстав для перенесення граничного строку сплати авансових внесків єдиного податку груп 1 та 2, якщо він припав на вихідний день.
Таке виключення із загального правила вони виклали у своєму роз'ясненні в ЗІР у категорії 129.04 (адреса відповіді - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=35384 ). Таку саму думку іноді публікують на рівні роз'яснень обласних податкових адміністрацій. Аргументів для такого виключення податківці не наводять.
Чому так? Податківці не аргументують.
В усних консультаціях вони кажуть, що для авансових платежів з ЄП в ПКУ не прописано перенесення строків сплати.
Є припущення (не підтверджене письмово), що думка податківців грунтується на наступному:
1) Правило перенесення терміну сплати внаслідок свівпадіння зі святковим чи вихідним днем, прописано в пункті 57.1 ПКУ, в якому описано випадки, коли податкове зобов'язання зазначене у поданій податковій декларації. Ось текст першого абзацу пункту 57.1 ПКУ:
«Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
Суми авансових платежів єдиного податку для груп 1 і 2 на момент сплати ще не зазначені в податковій декларації, а будуть зазначені в ній лише після закінчення року.
Маємо ситуацію, в якій, норму законодавства можна трактувати двома способами. Але для таких випадків у Податковому кодексі передбачено пункт 56.21:
«56.21. У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.»
При цьому існує Європейської конвенція про обчислення строків (ETS №76) від 16 травня 1972 року. Процитую статтю 5 з неї:
«При обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо dies ad quem строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає після них.»
Є судова практика, коли судді використовували цю Конвенцію та виносили рішення на користь платників податків. Наприклад, постанову ВС від 12.04.2019 у справі № 809/1577/17 (адреса з текстом постанови - https://reyestr.court.gov.ua/Review/81136839 ).
Висновки
За сплату авансового анеску з єдиного податку пізніше 20 числа, якщо 20 число припадає на вихідний або святковий день, ви з деякою вірогідністю ризикуєте отримати штраф від податківців (а це 50 % місячної ставки єдиного податку). Судитися заради такої маленької суми немає сенсу. Простіше – сплатити аванс з єдиного податку раніше 20 числа, якщо цей день співпадає з вихідним або святковим.
Добірка "