Прийняття комісією рішення про виплату лікарняних (допомоги з тимачасової непрацездатності)
Теми: Лікарняні (Больничные).
Увага: !! з 2023 року згадки про Комісію зникли з тексту Закону, дивіться Зміни у лікарняних i декретних з 2023 року. Як призначається допомога починаючи з 2023 року, дивіться на сторінці Рішення про призначення страхової виплати.
Згідно частини третьої ст. 30 Закону про соцстрах рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймає комісія (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації. Комісія (або уповноважений) виконують свої функції відповідно до Положення про комісію, яким має бути визначено основні завдання, сферу дії, перелік повноважень, організаційні засади членів комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства (п. 1.2 Положення № 25). Створення та діяльність цьoго органу розглянуто на сторінці Комісія із соціального страхування (з прикладами наказу про її створення та інших документів, що стосуються комісії).
БОНУС: 
Скачайте безкоштовно довідник "Лікарняні + Декретні"
До повноважень комісії (уповноваженого) належить:
01) контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення;
02) прийняття рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення. Як зазначено в листі виконавчої дирекції Київського міського відділення ФСС з непрацездатності № 2595-07 від 09.09.2011 р., комісія із соціального страхування має підстави для отримання пояснень від працівника щодо обставин отримання травми невиробничого характеру. А у разі відмови потерпілого надати пояснення комісія може прийняти рішення про відмову в призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності. Якщо застрахована особа не згодна з рішенням комісії (уповноваженого) із соціального страхування, вона може оскаржити це рішення до робочого органу ФСС з непрацездатності;
03) прийняття рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково);
04) розгляд підстав і правильності видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг. З цією метою комісія відповідно до абзацу четвертого п. 2.1 Положення № 25 має право звертатися до робочих органів відділень ФСС з непрацездатності щодо перевірки правильності видaчі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам підприємства. Фонд на підставі п. 8.1 Інструкції № 455 має право в межах своєї компетенції перевіряти правильність видачі листків непрацездатності. Зауважимо, що в листі МОЗ України № 3.07-16/1004 від 03.08.2006 р. зазначено, що «роботодавець має право звертатися до медичних установ з проханням перевірити обгрунтованість видачі листка непрацездатності».
Згадно частини шостої ст. 22 Закону про соцстрах допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім'ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала в цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці [читайте Щорічна відпустка, Додаткова відпустка], додатковій відпустці у зв'язку з навчанням [читайте Навчальна відпустка] або творчій відпустці. Крім того, в пп. «б» п. 3.15 Інструкції № 455 зазначено, що листок непрацездатності не видається для догляду за хворою дитиною в період:
01) щорічної (основної та додаткової) відпустки;
02) відпустки без збереження заробітної плати;
03) частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до 3 років.
Тому у разі, якщо мати або інша працююча особа, яка доглядає за хворою дитиною, перебуває в одній із перелічених відпусток, то листок непрацездатності видається з дня, коли мати або інша працююча особа, яка здійснює догляд за хворою дитиною, повинна стати до роботи (п. 3.11 Інструкції № 455). Видаючи листок непрацездатності особі, яка здійснює догляд за дитиною, лікар не може перевірити, чи перебуває ця особа у відпустці. Але комісія (уповноважений) із соціального страхування повинна перевірити, чи не збігається період тимчасової непрацездатності з відпусткою, згаданою в п. 6 частини першої ст.23 Закону про соцстрах чи в п. 3.15 Інструкції № 455.
[попереднє відео: 
Заповнення лицьового боку лікарняного >>]
Відсутність страхового свідоцтва у застрахованої особи не може бути підставою для відмови в призначенні матеріального забезпечення застрахованій особі або відмови у фінансуванні страхувальника-роботодавця. Страхове свідоцтво не входить до переліку документів, які є підставою для призначення матеріального забезпечення застрахованим особам відповідно до ст. 31 Закону про соцстрах.
Додатково: 
Калькулятор розрахунку лікарняних >> та Калькулятор розрахунку декретних >>
Згідно п. 4.1 Положення № 25 засідання комісії проводяться відповідно до затвердженого нею плану, але не рідше двох разів на місяць. Водночас частиною першою ст. 32 Закону про соцстрах передбачено, що документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження до страхувальника.
Інспектори з праці, які проводять перевірки відповідно до Порядку №1338 вiд 18.08.2017 [>> відкрити текст Порядку >>], перевіряють, зокрема, дотримання зазначених строків на підприємстві.
Рішення комісії є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг і оформлюється Протоколом засідання комісії, форму якого наведено в додатку до Положення № 25.
"7 кроків виплати лікарняних" >>Застраховані особи відповідно до розділу V зазначеного Положення мають можливість оскаржувати до робочого органу відділення ФСС з непрацездатності не лише рішення комісії (уповноваженого) про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, а й рішення про відмову в їх призначенні. При цьому встановлено строк, протягом якого може бути здійснено оскарження, — протягом 5 днів з моменту отримання повідомліення про таке призначення або відмову. Оскарження до робочого органу відділення ФСС з непрацездатності не позбавляє застраховану особу права звернутися з цих питань до суду.