| Поділитися: |
 |
 |
 |
Тема: 
Звільнення за власним бажанням / Увольнение по собственному желанию
Іноді роботодавець вимагає від працівників, які звільняються, підписати обхідний лист або оформити акт приймання-передачі справ, тільки після цього оформлює наказ про звільнення, видає трудову книжку і здійснює виплату зарплати.
Якщо це призводить до порушення законодавча встановленого строку 14 днів, то такі дії роботодавця незаконні. Згідно зі ст. 47 КЗпП роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести розрахунок з ним у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП. Ця вимога статті 47 КЗпП не залежить від складання якихось документів (актів приймання-передачі, обхідних листів та ін.).
Трудовим законодавством не передбачено оформлення обхідного листа під час звільнення. Якщо внутрішніми документами підприємства передбачений обов’язок складання та підписання обхідного листа, доведеться всі ці формальності "втиснути" у строки, встановлені трудовим законодавством. Несвоєчасне підписання обхідного листа, часткове його підписання, або повна відмова працівника від оформлення цього листа не є підставою для нездійснення остаточного розрахунку у законодавчо встановлені строки.
Існування заборгованості працівника перед підприємством (наприклад, матеріально відповідальної особи) не є підставою для затримання оформлення звільнення та остаточного розрахунку з працівником. Протягом 14-денного строку попередження про звільнення роботодавець зобов’язаний провести передачу товарно-матеріальних і грошових цінностей працівником, що звільняється, іншому працівникові. Такі висновки свого часу робив Верховний Суд, який у своїх рішеннях підкреслював, що відсутність заповненого обхідного листа або акта приймання-передачі справ і документів не може бути підставою для відмови у звільненні (дивіться постанову Верховного Суду від 10.10.2018 р. № 359/2642/16-ц, 61-14726св18 за адресою reyestr.court.gov.ua/Review/77136241). Якщо працівник не повернув якісь матеріальні цінності або документи, роботодавець може звернутися до відповідних органів, у тому числі до суду, для вирішення питання про їх повернення.