Принципи заповнення форми №6

Форма № 6 складається із трьох розділів.

I. Показники пріоритетних звітних сегментів. Тут наводять дані основної діяльності зазначених сегментів і нерозподілені статті. А саме: інформацію про доходи, витрати, активи, зобов'язання, капітальні інвестиції, амортизацію необоротних активів, фінансові результати діяльності сегментів і загалом діяльності підприємства.

II. Показники за допоміжними звітними сегментами. У цьому розділі відображають інформацію про доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям, балансову вартість активів звітних сегментів і капітальні інвестиції за допоміжними звітними сегментами.

III. Показники за допоміжними звітними географічними сегментами. Тут також наводять інформацію про доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям, балансову вартість активів звітних сегментів і капітальні інвестиції, але за допоміжними звітними географічними сегментами.

Трохи детальніше зупинимося на тому, як саме слід показувати доходи та витрати сегментів, а також активи й зобов'язання, що належать до них.

Доходи та витрати

Доходи звітного сегмента - частина доходів підприємства, отримання яких забезпечено звичайною діяльністю сегмента та які можуть бути віднесені до зазначеного сегмента (п. 18 П(С)БО 29). При цьому:

01) доходи співвідносять зі звітним сегментом, якщо вони безпосередньо належать до нього або визначені шляхом розподілу на обґрунтованій та послідовній основі;

02) доходи звітних сегментів показують за вирахуванням ГІДВ, акцизного збору, інших зборів і вирахувань із доходу (збори, знижки, повернення товарів тощо) (п.п. 20, 22 П(С)БО 29).

До складу доходів звітних сегментів не включають доходи від надзвичайних подій; дохід із податку на прибуток.

Дохід сегмента від участі в капіталі асоційованих і спільних підприємств та дохід від інших інвестицій, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, наводять лише в сумі, що безпосередньо стосується звітного сегмента (п. 20 П(С)БО 29).

Витрати звітного сегмента — частина витрат підприємства, що пов'язані зі звичайною діяльністю сегмента та можуть бути віднесені до звітного сегмента. Витрати співвідносять зі звітним сегментом так само, як і доходи (безпосередньо або шляхом розподілу).

До складу витрат звітних сегментів не включають:

01) адміністративні витрати й витрати на збут, які пов'язані з діяльністю підприємства загалом та не можуть бути віднесені до окремого сегмента;

02) витрати з податку на прибуток.

Доходи й витрати, пов'язані з продажем основних засобів і нематеріальних активів, включають до складу інших доходів й інших витрат звітного сегмента за умови, що зазначені активи стосуються звітного сегмента.

До нерозподілених статей включають доходи та витрати, які не можна розподілити на окремі звітні сегменти, зокрема втрати від участі в капіталі.

Активи та зобов'язання

Активами звітного сегмента визнають активи господарського чи географічного сегмента, які він використовує для виконання своєї звичайної діяльності та безпосередньо його стосуються.

Зобов'язаннями звітного сегмента — це заборгованість господарського чи географічного сегмента підприємства, що виникла внаслідок виконання ним своєї звичайної діяльності й безпосередньо стосується його (п. 24 П(С)БО 29).

Активи та зобов'язання вважаються такими, що безпосередньо стосуються звітного сегмента підприємства, якщо доходи й витрати, пов'язані з їхнім використанням або виникненняіМ, включаються до складу інформації про цей сегмент під час складання фінзвітності.

Які активи не потраплять до складу активів звітного сегмента, наведено в п. 28 П(С)БО 29, а виключення для зобов'язань — у п. ЗО цього ж П(С)БО.

Підприємство вправі доповнювати передбачений у розділах II і III перелік показників допоміжних звітних сегментів.

Сукупні дані показників за звітними сегментами та нерозподіленими статтями мають узгоджуватися із відповідними загальними показниками фінансової звітності підприємства (консолідованої фінансової звітності).

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік (ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік).

А оскільки форма № 6 є приміткою саме до річної фінзвітності, заповнювати її треба раз на рік станом на кінець останнього дня року (ч. 2 ст. 11 Закону про бухоблік). Гранична дата подання приміток до фінзвітності — 28 лютого, наступного за звітним роком (п. 5 Порядку подання фінзвітності). Якщо дата подання звітності припадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший робочий день після вихідного (п. 10 Порядку подання фінзвітності).

У формі № 6 показники наводять у тисячах гривень без десяткових знаків.