Оподаткування дивідендів у одержувачів
Тема: Податок на прибуток, Оподаткування дивідендів.
| Поділитися: |
Існує ЧОТИРИ варіанти визначення об’єкта оподаткування для розрахунку податку на прибуток серед одержувачів дивідендів.
Нижче буде розглянуто приклад із усіма чотирма варіантами.
Спочатку доведеться виділити дві групи платників податку на прибуток:
01) Об’єкт оподаткування дорівнює фінансовому результату до оподаткування, визначеному за правилами бухгалтерського обліку у звітному періоді. Такий об’єкт можуть враховувати платники податків, річний дохід яких, визнаний за правилами бухгалтерського обліку (без ПДВ), не перевищує двадцять мільйонів гривень. Надалі будемо називати цих платників податків першою групою.
02) Об’єктом оподаткування є фінансовий результат за правилами бухгалтерського обліку, скоригований на різниці, встановлені Податковим кодексом. Коригування зобов’язані проводити платники податків, річний дохід яких перевищив двадцять мільйонів. Коригування можуть здійснюватися й за добровільним рішенням підприємства. Надалі ми називатимемо цих платників податків другою групою.
Додатково: 
Завантажте довідник "Дивіденди"
Ці дві групи платників податків по-різному враховуватимуть для податку на прибуток дивіденди, що підлягають отриманню за результатами звітного періоду, у якому дивіденди нараховані до виплати об’єктом інвестування.
Тепер розглянемо для кожної з цих груп по два варіанти:
01) платник податків обліковує фінансову інвестицію у звичайному порядку,
02) враховує інвестицію за методом участі в капіталі.
Спочатку розглянемо платників податків, які не проводять коригування фінансового результату.
Дивіденди, які нараховують звичайні об’єкти інвестування (тобто не асоційовані, дочірні та спільні підприємства), збільшують дохід у бухгалтерському обліку одержувача (дивіться додатково Дивіденди - проводки, бухгалтерський облік). Платники податків, які не коригують фінансовий результат на податкові різниці, формують свій об’єкт оподаткування з урахуванням цього доходу від дивідендів.
Якщо дивіденди нараховуються асоційованим, дочірнім або спільним підприємством, і одержувач не коригує фінансовий результат, сума нарахованих дивідендів жодним чином не впливає на його об’єкт оподаткування. Але при застосуванні методу участі в капіталі, якщо умови визнання доходу від участі в капіталі будуть виконані, до складу об’єкта оподаткування увійде весь «капітальний» дохід.
Тепер розглянемо два варіанти для платників податків, які коригують фінансовий результат.
Згідно з підпунктом 140.4.1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування, визначений згідно з правилами бухгалтерського обліку платником податку на прибуток — одержувачем дивідендів, зменшується на такі доходи:
01) Нараховані доходи від участі в капіталі інших платників податку на прибуток [до 01.01.2018 р. — не лише в капіталі платників податку на прибуток, а й платників єдиного податку четвертої групи]. Підкреслимо, що тут йдеться саме про варіант обліку фінансових інвестицій за методом участі в капіталі. Цим пунктом не зможуть скористатися підприємства, які здійснили фінансові інвестиції в статутний капітал платників єдиного податку та нерезидентів.
02) Нараховані доходи у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування). До 01.01.2018 року це правило стосувалося й дивідендів, отриманих від підприємств — платників єдиного податку, як третьої, так і четвертої групи. На відміну від попереднього абзацу, тут йдеться про підприємства, що ведуть облік фінансових інвестицій у загальному порядку. Цією нормою не можуть скористатися підприємства, які отримують дивіденди від інститутів спільного інвестування, платників податку, прибуток яких звільняється від оподаткування, та нерезидентів.
ПКУ передбачає ще одне коригування фінансового результату, яке стосується всіх платників податку на прибуток, які обліковують фінансові інвестиції за методом участі в капіталі будь-яких суб’єктів господарювання. Згідно з підпунктом 140.5.3 ПКУ, фінансовий результат слід збільшувати на суму збитків від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі. Не має значення, на якій системі оподаткування перебуває об’єкт інвестування, чи є він резидентом чи нерезидентом. Важливо, як ця фінансова інвестиція відображається в бухгалтерському обліку інвестора.
Розглянемо детальніше, коли облік інвестицій здійснюється за методом участі в капіталі, a коли — н загальному порядку.
Пункт 11 ПБУ-12 зазначає, що фінансові інвестиції в підприємство, яке є асоційованим, дочірнім або спільним підприємством інвестора (одержувача дивідендів) на дату балансу, обов’язково відображаються за методом участі в капіталі.
При цьому пунктом 17 ПБУ-12 передбачено винятки. Фінансові інвестиції не відображаються у балансі [див. додатково збірник 
Баланс підприємства] за методом участі в капіталі, якщо:
01) інвестиції придбано та утримуються виключно з метою продажу протягом дванадцяти місяців з дати придбання;
02) асоційоване або дочірнє підприємство здійснює свою діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти інвестору протягом періоду, що перевищує дванадцять місяців.
Пункт 22 ПБУ-12 встановлює точно такі самі винятки i для фінансових інвестицій i спільні підприємства зі створенням юридичної особи.
Усі чотири варіанти, описані вище, розглянуто в таблиці у прикладі >>.
Інші сторінки за темою: