БУХОБЛІК: ПОДАТКИ ОБЛІК ПРАЦІВНИКИ РОЗРАХУНКИ

Зміни стосовно РРО з 1.01.2021

Реклама

Введення РРО/ПРРО для всіх ФОП на єдиному податку перенесене на 01.01.2022 р. Механізм отримання кешбеку (повернення покупцеві, який повідомив про порушення продавцем вимог законодавства про РРО, частини коштів, витрачених ним на оплату товарів/послуг) скасовано.

Нижче розглянемо інші зміни, що діють з грудня 2020 року або з 01.01.2021 р.

 

Хто зобов’язаний застосовувати РРО у 2021 році?

Юридичні особи і підприємці на загальній системі у 2021 році продовжують використовувати РРО на загальних підставах — з урахуванням старих пільг, врегульованих ст. 9 і 10 Закону про РРО. Закон №1017 ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1017-20 ) додав тільки пільгe для послуг, які оплачуються дистанційно.

Підприємці 1 групи єдиного податку звільнені від застосування РРО (згідно з п. 296.10 ПКУ).

Підприємці 2 - 4 груп єдиного податку у 2021 році зобов’язані застосовувати РРО (якщо здійснюють розрахунки, які згідно із Законом про РРО вимагають застосування РРО), якщо виконується хоча б одна умов:

01) обсяг доходу протягом 2020 року перевищив 1000000 грн.;

02) протягом 2021 року обсяг доходу перевищить 220 розмірів мінзарплати, встановленої на 1 січня 2021 року, тобто 1320000 грн. (тоді з 1-го числа місяця кварталу, що настає за перевищенням обсягу доходу, підприємець буде зобов’язаний використовувати РРО;

03) підприємці здійснюють незалежно від обсягу доходу хоча б один з таких видів діяльності:

03.1) реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту;

03.2) реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення і надання платних послуг у сфері охорони здоров’я (КВЕД 86 «Охорона здоров’я»); звернsть увагу, що ветеринарні препарати не належать до ліків (з цього приводу є підтвердження у категорії 109.04 ЗІР), і відповідно ветеринарні послуги — це не медичні послуги;

03.3) реалізацію ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного походження та напівдорогоцінного каміння (оновлено п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Інші ризикові види діяльності (у тому числі торгівлю товарами та послугами через Інтернет, вживаними товарами, текстилем і запчастинами, а також діяльність ресторанів, кафе, готелів, турагентів та туроператорів) з п. 61 підрозд. 10 розд. XX ПКУ зникли.

 

Якщо ФОП уже зареєстрував РРО, не дочекавшись змін

Деякі підприємці на єдиному податку, не дочекавшись змін законодавства, придбали РРО та зареєстрували його в податковій.

Якщо РРО переведений у фіскальний режим роботи (зареєстрований у податковій інспекції), підприємець зобов’язаний його застосовувати (незважаючи на те, що за законом РРО для нього тепер необов’язковий). У такому разі вважається, що ФОП відмовився від свого права не використовувати РРО/ПРРО і в добровільному порядку погодився на його використання у фіскальному режимі.

Поки РРО/ПРРО не буде знятий з реєстрації , на ФОП поширюються всі вимоги Закону про РРО і такий РРО/ПРРО перебуває під контролем податківців. Якщо не виконувати вимог Закону про РРО (про проведення операції через РРО/ПРРО, передачу даних податківцям тощо), то податківці застосовуватимуть штрафи.

Отже, щоб не використовувати РРО/ПРРО (або використовувати у нефіскальному режимі), потрібно зняти його з реєстрації. Для цього потрібно подати до податкової інспекції відповідну заяву.

Якщо йдеться про звичайний РРО (не ПРРО), то порядок зняття його з реєстрації визначений у гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547 ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 ). Підприємець подає заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО за місцем реєстрації РРО. Перед скасуванням реєстрації РРО його потрібно розпломбувати в ЦСО, з яким підприємець уклав договір про технічне обслуговування та ремонт РРО. Разом із заявою про скасування реєстрації ФОП надає реєстраційне посвідчення. У заяві про скасування реєстрації РРО потрібно зазначити бажаний спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО (в Електронному кабінеті / безпосередньо в контролюючому органі / поштою / електронною поштою).

Протягом 5 календарних днів з дня отримання відповідних документів, за наявності довідки ЦСО про розпломбування РРО, податківці здійснять скасування реєстрації РРО і нададуть (направлять) ФОП довідку за формою № 6-РРО способом, зазначеним у заяві про скасування реєстрації РРО.

Правила проведення розрахункових операцій протягом тих 5 днів, за які податківці повинні скасувати реєстрацію РРО, в Порядку № 547 не прописані. Проводити їх через РРО не можна (оскільки його розпломбовано), але й підстав для незастосування РРО до моменту його розреєстрації формально нібито немає. Тобто у цей період краще взагалі не здійснювати ніяких розрахункових операцій.

Якщо йдеться про програмний РРО, то для того, щоб зняти його з реєстрації, достатньо подати через Електронний кабінет або іншими засобами телекомунікацій заяву за формою № 1-ПРРО (за формою додатка 1 до Порядку № 317) з відміткою — «Скасування реєстрації» (у полі «4» потрібно зазначити фіскальний номер РРО). Скасування реєстрації РРО/ПРРО здійснюється шляхом виключення його з Реєстру і закриття фіскального номера.

Інформацію про те, чи виключений РРО/ПРРО з Реєстру, можна відстежувати на офіційному порталі податківців в Електронному кабінеті платника податків (cabinet.tax.gov.ua/registers/rro) у пункті меню «Реєстри» — «Інформація про РРО» або «Інформація про ПРРО».

Після того як РРО/ПРРО знятий з реєстрації, його можна використовувати в нефіскальному режимі або не використовувати зовсім.

 

Стосовно використання РРО під час розрахунків Інтернет-банкінгом

Поки що врегулювали тільки розрахунки за послуги. Товарів це звільнення не стосується. І навіть з послугами поки що не все однозначно.

Згідно з новим п. 14 ст. 9 Закону про РРО починаючи з 10.12.2020 р. при здійсненні розрахунків за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу грошей застосовувати РРО/ПРРО не обов’язково. І це незалежно від того, де, як і які саме послуги надаються.

При цьому в новій нормі закону згадані не лише розрахунки за послуги за допомогою сервісів переказу грошей (еквайринг), але й розрахунки за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування (звичайний інтернет-банкінг, тобто звичайний безготівковий платіж). Кошти з рахунку покупця перераховуються на рахунок продавця. Причому платіж ініціює сам покупець. Продавець картку до оплати не приймає. Тому розрахункової операції тут немає, і РРО застосовувати й так не потрібно (причому незалежно від того, за що здійснюється розрахунок — за товар чи за послугу). Жодних додаткових норм щодо звільнення від РРО у Законі про РРО для цього не потрібно.

А ось розрахунки за допомогою еквайрингу, можливо підпадають під використання РРО. І тільки пункт 14 ст. 9 Закону про РРО дає підстави не застосовувати РРО  (але виключно при розрахунках за послуги).

Формально звільнення діє, якщо розрахунки відбуваються виключно за допомогою систем банківського обслуговування та/або сервісів переказу грошей. Тоді незрозуміло, як бути у ситуації, коли разом з такими розрахунками відбуваються ще й готівкові розрахунки або навіть звичайне безготівкове перерахування грошей з рахунку на рахунок). Невже в таких випадках розрахунки через банківські системи / сервіс переказу грошей потрібно проводити через РРО? Тому незрозуміло, чтому застосовується слово «виключно» в цій нормі Закону.

Поки що податківці вважають, що ця норма закона стосується лише випадків, коли послуги замовляються через Інтернет. Але в п. 14 ст. 9 Закону про РРО нічого не сказано про те, яка саме послуга надається та яким чином вона замовляється. Прописано тільки спосіб розрахунку — дистанційна банківська система або сервіс переказу грошей. А податківці самостійно додають нові рамки: тільки послуги, замовлені через Інтернет.

 

Зміни стосовно штрафів

З 10.12.2020 р., незалежно від дати вчинення порушення, у податківців немає підстав застосовувати такі штрафи:

01) за нездійснення попереднього програмування найменування товару, який є непідакцизним, та/або ціни такого товару/послуги та їх кількості (обов’язку здійснювати таке програмування в п. 11 ст. 3 Закону про РРО 10.12.2020 теж немає);

02) за невідповідність на місці проведення розрахунків суми готівки сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО (обов’язок забезпечувати цю відповідність більше не існує у п. 13 ст. 3 Закону про РРО);

03) за відсутність контрольної стрічки програмного РРО;

04) за неподання звітності програмним РРО.

Крім того, до 01.01.2022 продовжили дію перехідних штрафів (10 і 50 %), які застосовуються згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО (непроведення розрахункової операції через РРО / проведення в неповній сумі тощо). Поки що цей штраф загрожує у розмірі:

1) 10 % — за перше порушення;

2) 50 % — за кожне наступне вчинене порушення.

Додатково:

Додатково дивіться відео: Єдиний податок та ЄСВ для ФОП y 2021 році >>

Важливі сторінки / Важные страницы:

rp090902 Добірка "Касові апарати (РРО)" / rp090901 Сборник "Кассовые аппараты (РРО)"

rp090904 Касові апарати для підприємців / rp090903 Кассовые аппараты для предпринимателей-единщиков

rp090906 Ліміт каси / rp090905 Лимит кассы

rp090908 Бухгалтер-касир / rp090907 Бухгалтер-кассир