Найчастіші питання / відповіді...
 
             
  • Страница:
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
ТЕМА:

Что писали об НДФЛ

Что писали об НДФЛ 10 года 1 мес. назад #36


  • Сообщений:148 Спасибо получено: 46
  • BuhОblik аватар
  • BuhОblik
  • Администратор
  • Вне сайта
  • Репутация: 0
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА У М.КИЄВІ
ЛИСТ
від 28.03.2012 р. № 1641/10/17-107


Відповідно до пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу).

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 Кодексу.

Згідно із пп. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати) на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у пп. 165.1.18 п 165.1 ст. 165 Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням - інша особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Відповідно до пп. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 Кодексу будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Крім цього, в пп. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 Кодексу зазначено, що дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав - резидентом, що є юридичною особою, оподатковуються за ставкою, визначеною у п. 167.2 ст. 167 Кодексу, крім дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, які згідно із пп. 153.3.7 п. 153.3 ст. 153 Кодексу прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати та оподатковуються за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу (15% та 17%).

Згідно із пп. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 Кодексу доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.

Підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 Кодексу визначено, що податкові агенти, які нараховують та виплачують дохід фізичним особам, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами Кодексу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу ДПС за місцем свого розташування. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Враховуючи вищевикладене, податкові агенти, які нараховують та виплачують дохід фізичним особам у вигляді дивідендів, відображають дану суму у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суму утриманого з них податку під ознакою "109".


Заступник Голови О. Онищенко
Администратор запретил публиковать записи гостям.
Спасибо сказали: vadvas

Что писали об НДФЛ 10 года 1 мес. назад #37


  • Сообщений:148 Спасибо получено: 46
  • BuhОblik аватар
  • BuhОblik
  • Администратор
  • Вне сайта
  • Репутация: 0
Оригинал здесь: reyestr.court.gov.ua/Review/24871816
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2012 року м. Київ К-23455/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2010 року

та постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.02.2009 року

по справі № 2а-3587/08/0770

за позовом Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор»Відкритої акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»

до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:



Дочірнє підприємство «Закарпатський облавтодор»Відкритої акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»звернулось до окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 34/17-0/03444097 від 26.05.2008р., № 34/17-0/03444097/1 від 12.08.2008р., № 34/17-0/03444097/2 від 08.10.2008р.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.02.2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2010 року, позов задоволено; визнано нечинними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з огляду на протиправність їх прийняття.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства Філії «Ужгородська дорожньо-експлуатаційна дільниця»ДП «Закарпатський облавтодор»за період з 01.10.2006р. по 31.12.2007р. складено акт № 49/23-1/03444097 від 15.05.2008р., в якому зафіксовано виплату надбавок за роз'їзний характер роботи, не оформлених як відрядження.

На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 34/17-0/03444097 від 26.05.2008р., № 34/17-0/03444097/1 від 12.08.2008р., № 34/17-0/03444097/2 від 08.10.2008р. про донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 27 615,06 грн., в т.ч.: 9 205,02 грн. основного платежу та 18 410,04 грн. штрафних санкцій.

Також судами встановлено, що Філія «Ужгородська дорожньо-експлуатаційна дільниця»ДП «Закарпатський облавтодор»обслуговує сітку автомобільних доріг, та з урахуванням специфіки діяльності, працівникам Філії виплачується надбавка за роз'їзний характер роботи згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1999р. № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер».

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абз. 3 п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»для цілей цього Закону під терміном «заробітна плата»розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно ч. 3 ст. 2 Закону України «Про оплату праці»до інших заохочувальних та компенсаційних виплат відносяться виплати у формі винагороди за наслідком роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсації та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами діючого законодавства, або які здійснюються поза установленими вказаними актами норми.

Відповідно до п. 3.16 розділу 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 5 від 13 січня 2004 року до фонду оплати праці не належать надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер у розмірах, визначених чинним законодавством.

Пунктом 1 Постанови № 490 «Про надбавки (польове забезпечення)до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер»встановлено, що підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником.

Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Як встановлено судами, розмір надбавок за роз'їзний характер роботи, що виплачувався працівникам Філії «Ужгородська дорожньо-експлуатаційна дільниця»ДП «Закарпатський облавтодор», визначений колективним договором ДП «Закарпатський облавтодор»та Положенням про порядок встановлення і виплат надбавки за роз'їзний характер робіт працівникам ДП «Закарпатський облавтодор», затвердженого 24.03.2005р. та не перевищує граничних добових витрат, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордоном».

Крім того, згідно з пунктом 3 Постанови № 490 витрати на проїзд до місця відрядження і назад, а також на наймання житлового приміщення зазначеним працівникам відшкодовуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України і за кордон.

Норми відшкодування витрат на відрядження встановлені Постановою № 663 лише у вигляді добових, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що надбавки за роз'їзний характер роботи фактично замінюють відшкодування на добові витрати.

Відповідно до пункту 16 Розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13 березня 1998 року, окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв'язку з таким відрядженням).

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що якщо робота працівника носить роз'їзний характер, - його поїздки не вважаються відрядженням з їх відповідним оформленням, тому виплата відповідних надбавок в межах граничних норм, прирівнюється за своєю сутністю до виплати добових відрядженому та не відноситься до складу доходів працівника, що підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2010 року та постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.02.2009 року по справі № 2а-3587/08/0770 залишити без змін.

Справу № 2а-3587/08/0770 повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.
Администратор запретил публиковать записи гостям.
Спасибо сказали: vadvas

Что писали об НДФЛ 10 года 1 мес. назад #38


  • Сообщений:148 Спасибо получено: 46
  • BuhОblik аватар
  • BuhОblik
  • Администратор
  • Вне сайта
  • Репутация: 0
Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Лях О.П.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 року справа №2а/0570/7793/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Лях О.П.,

суддів Попова В.В., Нікуліна О.А.,

при секретарі судового засідання - Турко І.Б.

за участю

представника позивача - Лисенко Н.А. за довіреністю

представника відповідача - Каледа А.В. за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька обласна Дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" Державного підприємства "Донвуглереструктуризація" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2012 р. у справі № 2а/0570/7793/2012 за позовом Державного підприємства "Донецька обласна Дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" Державного підприємства "Донвуглереструктуризація" до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0004731740 від 28.05.2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

ДП Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Донвуглереструктуризація» звернулось до суду з позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0004731740 від 28.05.2012р. на суму 510,00 грн. про визначення штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що порушення, встановлене відповідачем за п.п. «б» і «г» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України зумовлюють порушення при несвоєчасному поданні платником податків відомостей про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платника податків суми утриманого з них податку. Право на надання уточнюючих розрахунків передбачено п. п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України. Тобто, фактично не було порушено строки, помилки виправлені та надані уточнюючі розрахунки звітів за формою 1ДФ за 3 і 4 квартали 2011 року. Крім того, в акті податкового органу зазначено, що бюджет втрат не зазнав.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2012 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач та під час апеляційного перегляду представник позивча просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржувану постанову без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Донвуглереструктуризація» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32442610.

Горлівська виконавча дирекція з ліквідації шахт Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» включене до ЄДРПОУ за номером 37112097, перебуває на податковому обліку в Горлівській ОДПІ Донецької області ДПС з 02.06.2010р.

17.05.2012р. Горлівською ОДПІ Донецької області ДПС здійснена камеральна перевірка податкової звітності Горлівської виконавчої дирекції з ліквідації шахт Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» щодо сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку (арк. справи 6 -9).

За результатами перевірки керівником податкового органу 28.05.2012р. на підставі п.п. 54.3.5 п. 54.3. ст. 54, п. 119.2 ст. 119 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004731740, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб на суму 510,00 грн. (арк. справи 4).

Як зазначено в акті перевірки, податковим органом виявлено, що на порушення п.п. «б» і «г» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України платником податків надані податкові звіти за формою 1ДФ за 3-ій та 4-ий квартали 2011 року з недостовірними відомостями про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.

Згідно з ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, в тому числі, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

Стаття 51 Податкового кодексу України визначає порядок подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам.

Так, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Відповідно до п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Згідно з п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Правила та порядок складання та подання податкових розрахунків затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку».

Так, податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Надається він до органу ДПС за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до органу державної податкової служби за податковою адресою фізичної особи - податкового агента. Він може бути наданий органу державної податкової служби в електронній формі за добровільним рішенням податкового агента.

Податковий розрахунок подається податковими агентами із штатною чисельністю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, що працюють, з обов'язковим заповненням їхніх податкових номерів або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) - однією порцією. Якщо штатна чисельність працівників є більшою ніж 1000 осіб, можливе подання податкового розрахунку кількома порціями, кожна з яких являє собою окремий податковий розрахунок із своїм номером порції. Строк подання останньої порції не повинен перевищувати встановленого строку подання податкового розрахунку. Аркуші окремого податкового розрахунку зшиваються.

Пунктом 171.1 ст.171 Податкового кодексу України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

На виконання вказаних норм Горлівською виконавчою дирекцією з ліквідації шахт Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» подано до Горлівської ОДПІ Донецької області ДПС податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку за 3 (подано 04.11.2011 р.) та 4 (подано 01.02.2012р.) квартали 2011 року (арк. справи 39 - 88).

Горлівською виконавчою дирекцією з ліквідації шахт Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції 15.05.2011р. було подано уточнюючі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 3 та 4 квартали 2011 року (арк. справи 89 - 92), тобто до проведення перевірки, проти чого представник відповідача не заперечував під час апеляційного розгляду справи.

Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідальність за податкові правопорушення в частині неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку передбачена п. 119.2 ст.119 Податкового кодексу України.

Положеннями ст. 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення це діяння яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПК України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковим Кодексом України вимагається від податкових агентів своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку, своєчасно подавати у строки податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування та усувати самостійно виявлені помилки.

Оскільки, позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно усунуто виявлені помилки, крім того, згідно з висновком податкового органу, бюджет не зазнав втрат, тому колегія суддів вважає необґрунтованим та недоведеним висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про задоволення позовних вимог.

Частинами 1, 6 ст. 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, 198, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька обласна Дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" Державного підприємства "Донвуглереструктуризація" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2012 р. у справі № 2а/0570/7793/2012 за позовом Державного підприємства "Донецька обласна Дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" Державного підприємства "Донвуглереструктуризація" до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0004731740 від 28.05.2012 року -задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2012 р. у справі № 2а/0570/7793/2012 - скасувати. Прийняти нову постанову.

Позов Державного підприємства "Донецька обласна Дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" Державного підприємства "Донвуглереструктуризація" до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0004731740 від 28.05.2012 року - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 28.05.2012 року №0004731740 на суму 510 грн. про визначення штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Донецька обласна Дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" Державного підприємства "Донвуглереструктуризація" витрати по сплаті судового збору у розмірі 107,30 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанову складено 03.10.2012 року.

Колегія суддів: О.П. Лях О.А. Нікулін В.В. Попов
Администратор запретил публиковать записи гостям.
Спасибо сказали: vadvas

Что писали об НДФЛ 10 года 1 мес. назад #563


  • Сообщений:148 Спасибо получено: 46
  • BuhОblik аватар
  • BuhОblik
  • Администратор
  • Вне сайта
  • Репутация: 0
Подарок получен в виде недвижимого имущества: особенности налогообложения
(первоисточник: www.visnuk.com.ua/ru/pubs/fromarchive/1/id/5523 )

В данной статье рассмотрим особенности налогообложения подарка, полученного в виде недвижимого имущества от физического или юридического лица.

Подарок в виде недвижимого имущества получен физическим лицом от юридического лица


Доход с источником его происхождения из Украины — это любой доход, полученный резидентами или нерезидентами, в том числе от любых видов их деятельности на территории Украины (включая выплату (начисление) вознаграждения иностранными работодателями), ее континентальном шельфе, в исключительной (морской) экономической зоне (пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Налогового кодекса).

В соответствии с пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 этого Кодекса в общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход плательщика налога включается доход, полученный таким плательщиком как дополнительное благо (кроме случаев, предусмотренных ст. 165 Кодекса) в виде стоимости бесплатно полученных товаров (работ, услуг), определенной по правилам обычной цены, а также суммы скидки обычной цены (стоимости) товаров (работ, услуг), индивидуально предназначенной для такого плательщика налога.

Подпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Налогового кодекса установлено, что дополнительные блага — это денежные средства, материальные или нематериальные ценности, услуги, другие виды дохода, выплачиваемые (предоставляемые) плательщику налога налоговым агентом, если такой доход не является заработной платой и не связан с выполнением обязанностей трудового найма или не является вознаграждением по гражданско-правовым договорам (соглашениям), заключенным с таким плательщиком налога (кроме случаев, прямо предусмотренных нормами раздела IV этого Кодекса).

Если дополнительные блага предоставляются в неденежной форме, сумма налога объекта налогообложения исчисляется по правилам, определенным п. 164.5 ст. 164 Налогового кодекса (пп. 164.2.17 п. 164.2 этой статьи Кодекса).

Согласно п. 164.5 ст. 164 Налогового кодекса при начислении (предоставлении) доходов в любой неденежной форме базой налогообложения является стоимость такого дохода, рассчитанная по обычным ценам, правила определения которых установлены согласно этому Кодексу, умноженная на коэффициент, исчисляемый по такой формуле:

К = 100 : (100 — Сн),

где К — коэффициент;

Сн — ставка налога, установленная для таких доходов на момент их начисления.

Следовательно, стоимость подарка в виде недвижимого имущества, полученного плательщиком налога — физическим лицом от юридического лица, включается в общий месячный налогооблагаемый доход такого плательщика как дополнительное благо и облагается налогом по ставке 15 (17)% у источника выплаты с учетом требований п. 164.5 ст. 164 Налогового кодекса.
Подарок в виде недвижимого имущества получен физическим лицом от физического лица

В соответствии с п. 15.1 ст. 15 Налогового кодекса налогоплательщиками признаются физические лица (резиденты и нерезиденты Украины), юридические лица (резиденты и нерезиденты Украины) и их обособленные подразделения, которые имеют, получают (передают) объекты налогообложения или осуществляют деятельность (операции), являющуюся объектом налогообложения согласно этому Кодексу или налоговым законам, и на которых возложена обязанность по уплате налогов и сборов в соответствии с Кодексом.

В общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход плательщика налога включается доход в виде стоимости унаследованного или полученного в подарок имущества в пределах, облагаемый налогом согласно разделу ІV Налогового кодекса (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 этого Кодекса).

Налогообложение дохода, полученного плательщиком налога в результате принятия им по наследству или в подарок денежных средств, имущества, имущественных или неимущественных прав, определено ст. 174 Налогового кодекса, п. 174.6 которой предусмотрено налогообложение дохода, полученного плательщиком налога в качестве подарка (или в результате заключения договора дарения) от физических лиц.

Денежные средства, имущество, имущественные или неимущественные права, стоимость работ, услуг, подаренные плательщику налога, облагаются налогом согласно правилам, установленным разделом ІV Налогового кодекса для налогообложения наследства.

В соответствии с п. 174.1 ст. 174 этого Кодекса объектом наследства плательщика налога является, в частности, объект недвижимости.

Ставки налога на доходы физических лиц, по которым облагаются налогом объекты наследства, предусмотрены п. 174.2 ст. 174 Налогового кодекса, пп. «а» пп. 174.2.1 которого определено, что по нулевой ставке облагается налогом, в частности, стоимость собственности (недвижимого имущества), наследуемой членами семьи наследодателя первой степени родства.

Членами семьи физического лица первой степени родства считаются его родители, муж или жена, дети, в том числе усыновленные. Другие члены семьи физического лица считаются имеющими вторую степень родства (пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Налогового кодекса).

Кроме того, согласно пп. «б» пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 этого Кодекса по нулевой ставке облагается налогом стоимость собственности (недвижимого имущества), указанной в пп. «а» п. 174.1 этой статьи, которая наследуется лицом, являющимся инвалидом I группы или имеющим статус ребенка-сироты или ребенка, лишенного родительской опеки, а также стоимость собственности (недвижимого имущества), указанной в пп. «а» п. 174.1 этой статьи, наследуемой ребенком-инвалидом.

Вместе с тем по ставке 5%, определенной п. 167.2 ст. 167 Налогового кодекса, облагается налогом стоимость любого объекта наследства, который наследуется наследниками, не являющимися членами семьи наследодателя первой степени родства (пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Кодекса).

Порядок налогообложения доходов, полученных нерезидентами, регулируется п. 170.10 ст. 170 Налогового кодекса, которым установлено, что доходы с источником их происхождения в Украине, начисляемые (выплачиваемые, предоставляемые) в пользу нерезидентов, облагаются налогом по правилам и ставкам, определенным для резидентов (с учетом особенностей, определенных некоторыми нормами раздела IV этого Кодекса для нерезидентов).

Налогообложение дохода, полученного плательщиком налога — нерезидентом в результате принятия им по наследству денежных средств, имущества, имущественных или неимущественных прав, регламентируется пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Налогового кодекса, согласно которому при получении любого объекта наследства, наследуемого наследником от наследодателя-нерезидента, и любого объекта наследства, наследуемого наследником-нерезидентом от наследодателя-резидента, такой доход облагается налогом по ставкам, определенным п. 167.1 ст. 167 Кодекса, то есть 15 (17)%.

При этом в соответствии с п. 174.3 ст. 174 Налогового кодекса лицами, ответственными за уплату (перечисление) налога в бюджет, являются наследники, получившие наследство.

Доход в виде стоимости унаследованного имущества (денежные средства, имущество, имущественные или неимущественные права) в пределах, подлежащий налогообложению, включается наследниками в состав общего годового дохода плательщика налога, указывается в годовой налоговой декларации, кроме наследников-нерезидентов, обязанных уплатить налог до нотариального оформления объектов наследства, и наследников, получивших по наследству объекты, которые облагаются налогом по нулевой ставке налога на доходы физических лиц.

Нотариус согласно п. 174.4 ст. 174 Налогового кодекса ежеквартально подает в территориальный орган Миндоходов Украины по месту расположения государственной нотариальной конторы или рабочего места частного нотариуса информацию о выдаче свидетельств о праве на наследство и/или удостоверении договоров дарения в порядке, установленном разделом ІV этого Кодекса для налогового расчета.
Последнее редактирование: 10 года 1 мес. назад от BuhОblik.
Администратор запретил публиковать записи гостям.

Что писали об НДФЛ 10 года 2 дн. назад #595


  • Сообщений:148 Спасибо получено: 46
  • BuhОblik аватар
  • BuhОblik
  • Администратор
  • Вне сайта
  • Репутация: 0
Оподаткування іноземного доходу, отриманого від продажу нерухомого майна
(джерело - www.visnuk.com.ua/ua/pubs/fromarchive/1/id/5362 )

Розглянемо порядок оподаткування доходу, отриманого фізичною особою за договором купівлі-продажу нерухомого майна, якщо джерело виплат за таким договором є іноземним (Російська Федерація).

Підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу встановлено, що платниками податку є, зокрема, фізичні особи — резиденти, які отримують іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування є іноземні доходи, отримані з джерел за межами України (пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 цього Кодексу).

Відповідно до п. 164.4 ст. 164 Податкового кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражено в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Нацбанку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу, пп. 170.11.1 якого визначено (з урахуванням вимог пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу), що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов'язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними у п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу, тобто 15 (17)%.

Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації (пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу).

У разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Податкового кодексу, такий платник зобов'язаний подати до територіального органу Міндоходів України за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з пп. 170.11.3 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов'язання платника податку:

податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
поштові податки;
податки на реалізацію (продаж);
інші непрямі податки незалежно від того, належать вони до категорії прибуткових податків чи вважаються окремими податками відповідно до законодавства іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 Податкового кодексу для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримано такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами.

Щодо доходів, джерелом виплат яких є Російська Федерація, слід зазначити, що Україна і Російська Федерація є учасницями Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.93 р. Відповідно до висновку Мін'юсту України документи податкових установ іноземних держав, які є учасниками таких договорів, на територіях Договірних Сторін мають прийматися без будь-якого додаткового засвідчення.

Крім того, згідно з п. 1 ст. 6 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.95 р., ратифікованої Законом № 369 (набрала чинності з 03.08.99 р.), доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від нерухомого майна (включаючи доходи від сільського або лісового господарства), яке міститься в другій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Враховуючи зазначене, довідка про суму отриманих резидентами України доходів і сплачених податків, видана податковими органами Російської Федерації, не потребує будь-якого додаткового засвідчення (консульської легалізації або завірення апостилем) для цілей п. 13.5 ст. 13 Податкового кодексу.

Водночас відповідно до п. 176.1 ст. 176 цього Кодексу платники податку зобов'язані на вимогу територіального органу Міндоходів України пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Підпунктом «б» п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з іноземних доходів, є платник податку.

Отже, у разі отримання резидентом будь-яких іноземних доходів за межами митної території України сума таких доходів має бути включена до загального річного оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуватися за ставками, визначеними ст. 167 Податкового кодексу, при цьому такий резидент зобов'язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію.
Администратор запретил публиковать записи гостям.

Что писали об НДФЛ 10 года 2 дн. назад #596


  • Сообщений:148 Спасибо получено: 46
  • BuhОblik аватар
  • BuhОblik
  • Администратор
  • Вне сайта
  • Репутация: 0
Там, де нас нема
Сплата податків і декларування іноземних доходів громадянами України


Джерело - www.visnuk.com.ua/ua/pubs/fromarchive/1/id/5605

У розпал курортного сезону співвітчизникам, які на відміну від відпочиваючих використовують цей час для підробітків за кордоном, знову нагадали про сплату податків. Набрав чинності Закон України від 04.04.2013 р. № 184-VIІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску», згідно з яким у так званих гастарбайтерів з’явилася можливість брати добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (читай — подбати про майбутню пенсію в Україні).
Покращення для нелегалів

Фахівці Міндоходів України стверджують, що внесок не справлятиметься з тих, хто працює за кордоном офіційно, оскільки на них поширюються норми міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, згоду на обов’язковість виконання яких надано Верховною Радою України (такі документи підписано майже із 70 країнами, останній — 19.04.2013 р. із Ірландією).

Добровільна участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування — звучить дещо каламбурно, та факт залишається фактом. Хто постійно працює за кордоном, але хоче провести заслужений відпочинок на Батьківщині, — ласкаво просимо до Пенсійного фонду України для укладення договору про сплату єдиного соціального внеску. Причому зробити це можуть навіть ті, хто жодного року тут не працював, як, зрештою, й оформити договір у дистанційному режимі за посередництвом Інтернету.

Віковий ценз потенційних платників досить широкий. Правом на добровільну участь у пенсійному страхуванні можуть скористатися особи віком від 16 років, ті, які не досягли пенсійного віку або не підпадають під загальнообов’язкове пенсійне страхування. «Цей закон покращує ситуацію для осіб, які не працювали офіційно і не сплачували соціальних внесків іноземній державі», — вважає голова Об’єднання українських організацій Німеччини Роман Рокицький. Якщо ж відносини з роботодавцем легалізовано, то має місце і сплата податків і зборів. Таким чином трудовий мігрант ніби віддячує іноземній державі за можливість працювати на її території і перестраховується на випадок втрати цієї можливості.
Сплатити заднім числом

Як зазначили в call-центрі Пенсійного фонду України, час сплати внеску зараховуватиметься до страхового стажу. Однак для нарахування української пенсії він повинен становити щонайменше 15 років. Якщо ж стажу не вистачає, не проблема. Договором про добровільну участь може бути передбачено одноразову сплату особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, у тому числі з 01.01.2004 р. по 31.12.2010 р. Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимального розміру бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладення договору. Тобто якщо договір укладено сьогодні, то, як мінімум, ви сплачуватимете 380,80 грн. (33,2% від 1147 грн. — мінімальної заробітної плати у період з 01.01.2013 р. по 30.11.2013 р.), а як максимум — 6473,67 грн. (33,2% від 19 499 грн. — максимального розміру доходів, на який нараховується єдиний внесок у період з 1 січня по 30 листопада 2013 р.). Для більшої зручності громадян передбачено, що грошові внески вони можуть здійснювати як у вітчизняній, так і в іноземній валюті на спеціальні рахунки Пенсійного фонду.

У 2009 р. уже була спроба долучити громадян, які працюють за межами держави, до наповнення Пенсійного фонду, але через добровільність внесків вона виявилася неефективною. Дискусії, що точаться з цього приводу на різноманітних форумах в Інтернеті, не дають змоги сформувати більш-менш точне уявлення про думку більшості. Втім, одна з них є дуже цікавою. Дописувач flyman справедливо зазначає: «Заробітчани сподіваються на вічне добре здоров’я. Думають, що до глибокої старості або зможуть порпатися на грядках, або здаватимуть обійстя в оренду, матимуть інший рентний дохід, або діти їх забезпечать. Загалом доля їх сумна і непередбачувана». Коментарі тут зайві. Саме передбачити одержання гастарбайтерами пенсії в майбутньому і пропонує держава...
Не забудьте заповнити декларацію!

Цікаво, що завсідники форумів не оминули увагою і закладеного в п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України обов’язку подавати річну декларацію про майновий стан і доходи громадянами, які отримували дохід з іноземним джерелом виплати. Відвідувач під ніком reality_hacker пише: «Навіть до прийняття цього Закону (Закону України № 184-VIІ. — Ред.) громадяни повинні були звітувати до вітчизняної податкової і сплатити податок із зарахуванням податків, сплачених у країнах з укладеними угодами про уникнення подвійного оподаткування. Але, по-моєму, за весь час таке зробили нуль осіб». «Робили-робили, — не погоджується з ним Vadym Zagorulko. — Все одно ставки податків за кордоном вищі, ніж в Україні, і ти нічого не сплачуєш до нашої податкової».

«Робили-робили», — запевняють і в Міндоходів України. Як свідчить статистика, рівень податкової культури громадян зростає: за підсумками деклараційної кампанії поточного року вони задекларували 9 млрд. грн. іноземних доходів, тоді як минулого року — 1 млрд. грн. Як наслідок, сума сплаченого з таких заробітків податку зросла майже в п’ять разів — до 580 млн. грн. Але річ у тім, що до державної скарбниці могло б надійти значно більше, оскільки в 2012 р. з-за кордону українцям перерахували 7,5 млрд. дол. А скільки коштів заробітчани привезли «з-за океану» особисто, «забувши» про відвідання ДПІ за місцем проживання, залишається тільки здогадуватися.

Для порівняння: торік інвестори витратилися на вкладення коштів в економіку України менше — 6,013 млрд. дол., тож оподаткування доходів гастарбайтерів, виливаючись в абсолютні цифри, має неабиякий потенціал для того, щоб стати потужним донором бюджету.
«Закордон» прогодує

Шукати роботу на не своїй землі українців змушує відсутність її на Батьківщині. Приміром, на Закарпатті 300 — 350 тис. мешканців області періодично виїжджають за кордон, здебільшого до Росії та європейських країн, на фізично важкі і «чорні» роботи. У Львівській області на одне робоче місце припадає сім кандидатів, але серед них бракує кваліфікованих претендентів. До того ж чимало міжнародних програм розраховано на сезонне працевлаштування студентів та «енергійних комунікабельних людей, які готові вчитися», віком від 18 до 32 років, послуги посередників коштують від 150 до 2700 у. о., а кошти на проїзд і консульський збір доведеться сплатити самостійно.

Загалом існують різні типи міжнародних програм з працевлаштування. Студентам стаціонару, які влітку хочуть поєднати заробляння грошей із практикою спілкування іноземною мовою, яку, як відомо, найкраще опановувати при безпосередньому контакті з носіями цієї мови, ймовірніше за все, запропонують приєднатися до таких програм, як «Work&Travel USA», «Study and Work in Canada», «Study and Work in UK». Тим, хто віддає перевагу проживанню в сім’ях, не соромиться виконувати хатню роботу або має навички по догляду за дітьми, підійде «Au Pair» у США, Великій Британії, Німеччині та деяких інших країнах. Якщо молодого фахівця цікавить працевлаштування за кордоном з метою проходження стажування зі спеціальності, йому допоможуть обмінні програми типу «Internship» і «Career Training USA», а для тих, хто просто хоче підробити в сфері обслуговування, передбачено програму «H2B».

Роботи за кордоном для приїжджих вистачає, тим більше у сфері обслуговування: можливість платити менше трудовим мігрантам приваблює керівників як великих, так і малих іноземних компаній, адже «аборигени» не завжди погоджуються виконувати механічну низькооплачувану роботу. Втім, не кожна робота з обслуговування клієнтів є механічною: попитом рекрутерів користуються і кухарі з країн східної Європи, які повинні мати відповідну кваліфікацію, і офіціанти з типовими для цієї категорії працівників навичками, і касири, які насамперед повинні бути уважними.

У пошуках свіжої копійки українці зазвичай влаштовуються на неконкурентні робочі місця. Відповідно до одержаної в Україні кваліфікації працюють усього 28,7% мігрантів. Найчастіше ж вони «нагострюють лижі» на Італію, Португалію, Польщу, Іспанію, рідше — США або Канаду, але, як і раніше, основним реципієнтом нашої робочої сили є Російська Федерація — приблизно 43% від загальної кількості гастарбайтерів, яких, за різними оцінками, налічується від 2 до 4 млн.
Звірити ставки

Отже, якщо ви плануєте виїхати на підробітки до Росії, то після повернення додому державі доведеться сплатити податок. Причина — розбіжність у ставках. У північних сусідів ставка податку на доходи фізичних осіб 13%, тоді як у нас — 15% (якщо місячний дохід не перевищує 10 мінімальних зарплат) або 17% (із суми такого перевищення).

Натомість заробітчанам, які прямують не до Росії, в принципі боятися нічого, адже в розвинутих державах світу ставки оподаткування доходів громадян є вищими, ніж в Україні. Так, у США із заробітної плати буде утримано чотири різні типи податків: федеральний, державний, FICA (соціальне страхування та медичне обслуговування) і місцевий податок. У Канаді доведеться сплатити податки за ставками 16 — 17%, у Бельгії — 25 — 30, у Нідерландах — 30 — 33%.

У даному випадку варто просто до 1 травня року, наступного за звітним, заповнити декларацію. Адже п. 179.8 ст. 179 Податкового кодексу щодо повернення платнику частини суми податкового зобов’язання не діє, якщо йдеться про суму податків, сплачених за кордоном, навіть якщо в результаті вона перевищила ту, яку б було сплачено в Україні.
Повернути собі належне

Для тих, хто не бажає переплачувати, є інший варіант. Існує низка фірм, що спеціалізуються на наданні послуг з повернення податків від роботи за кордоном. Як правило, такі фінансові послуги надаються в режимі онлайн і характеризуються широким спектром документального супроводження, навіть якщо людина втратила або не потурбувалася про отримання відповідних документів завчасно.

А найцікавіше те, що залежно від країни громадянин, скориставшись подібною послугою, може повернути кошти, переплачені в більш ранні періоди, — аж від початку третього тисячоліття. Так, якщо особа працювала у Великій Британії, вона має право подати заявку на відшкодування податку на доходи фізичних осіб протягом шести років після того, як повернулася звідти. Але за цих умов, так само як і в разі втрати документів, зміняться строк і сума відшкодування податку.

На міжнародному рівні найпопулярнішими фірмами з податкового обслуговування клієнтів є «RT Tax» та «ESS Ltd». Зокрема, «RT Tax», заснована в 2000 р., пропонує повернути податки особам, які працювали в США, Великій Британії та Ірландії, а також декларує наявність стабільних відносин з органами державної податкової служби, що є запорукою надійного повернення податків. У свою чергу, «ESS Ltd» зі штаб-квартирою в Дубліні (Ірландія) діє з 1996 р., має мережу офісів у 20 країнах світу і надає два різновиди фінансових послуг для фізичних та юридичних осіб: «TaxBack» — повернення податку з доходів громадян, «TaxBack International» — відшкодування ПДВ з витрат на організацію участі у виставках/семінарах та інших ділових поїздках до країн Європи. Вибір держав, попрацювавши в яких особа може подати заявку на перерахунок податкового зобов’язання відповідно до законодавства України, також є ширшим, — це Австрія, Австралія, Бельгія, Канада, Люксембург, Німеччина, Голландія, Ірландія, Японія, Нова Зеландія, Велика Британія та США.

Процедура подання заявки в дистанційному режимі є простою: після безкоштовного підрахунку приблизної суми податку, яка підлягає поверненню, слід ознайомитися з умовами надання послуги, заповнити всі обов’язкові поля і проставити «галочку», як це зазвичай відбувається під час придбання товарів в Інтернет-магазинах або при оплаті комунальних чи інших послуг з використанням платіжної системи.

Основним наріжним каменем для споживачів подібних послуг є те, що повернення надміру сплачених податків доводиться чекати надто довго. Так, мінімальний строк повернення зазначених сум за посередництвом компанії «TaxBack» — чотири місяці, які обчислюються з часу отримання повного пакета документів, але не раніше, ніж настає новий фінансовий рік. Тому незалежно від того, оформлено всі документи в жовтні 2012 р. чи січні 2013 р., належні кошти мають надійти на банківський рахунок або у вигляді окремого чека не раніше червня поточного року. На різноманітних Інтернет-форумах у відгуках клієнтів про якість обслуговування такими фірмами зазначається, що за певних обставин повернення податків триває рік-півтора, а суми відшкодування є значно меншими, ніж ті, які сподіваються одержати колишні заробітчани. Працівники компаній пояснюють, що існує початкова сума комісійних витрат, які утримуються з клієнта; якщо ж розмір кінцевої виплати громадянину відрізняється від очікуваного, йому завжди готові пояснити, скільки грошей і з якою метою з нього було утримано.
Ставка на сумлінність

Щодо сплати податків з іноземних доходів, то на запитання про те, яким чином вона контролюється, начальник Головного управління Міндоходів у м. Києві Ірина Носачова відповіла: «За результатами декларування. Після подання декларацій податкова їх перевіряє. Але передусім ми сподіваємося на сумлінність самих громадян». Втім, навіть якщо уявити, що всі заробітчани одночасно стануть сумлінними, сподіватися на миттєве зростання надходжень до бюджету від цієї категорії платників навряд чи варто. Причина: на противагу нашому покращенню Європа знов затягує пояси, що змушує українців повертатися на Батьківщину. У І кварталі 2013 р. вони перерахували з-за кордону всього 1 млрд. дол. У разі якщо така тенденція зберігатиметься, за підсумками року це призведе до зменшення статків родин гастарбайтерів майже вдвічі порівняно з минулорічними. Відповідно звузиться й база оподаткування.

А працювати в будь-якому разі краще легально, тим більше за кордоном. Це — своєрідна гарантія того, що в пошуках місця під сонцем людина не стане жертвою работоргівлі. Вичерпний перелiк фiрм, якi отримали лiцензiю на працевлаштування за кордоном, можна знайти на веб-сайті Мінсоцполітики України, перейшовши за посиланням «Працевлаштування за кордоном» у рубриці «Діяльність». «Вісник» же бажає читачам вдалих пошуків хорошої роботи.

Ольга Германова,
Администратор запретил публиковать записи гостям.
  • Страница:
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4

↓ Скачайте безкоштовні довідники ↓

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  Найчастіші питання...
Популярные темы: Бухгалтерский учет (Бухгалтерський облік), План счетов, Украина (План рахунків), ЕСВ - 2024 / ЄСВ - 2024, Расчет отпускных (Розрахунок відпускних - 2024), ФОП 3 группа / ФОП 3 група, ФОП 2 группа / ФОП 2 група, Единый налог 1 группа - 2024 / ФОП 1 група, Классификатор профессий (Класифікатор професій - 2024), Об'єднана звітність ПДФО та ЄСВ, Индексация зарплаты - 2024 (Індексація - 2024), Штатний розпис, зразок, Единый налог (Єдиний податок), Отчет ЕСВ - 2024, пример заполнения / Об'єднаний звіт з ЄСВ та ПДФО, приклад заповнення, 20-ОПП 2024, Отчет ЕСВ - 2024 / Звіт ЄСВ - 2024, Калькулятор ПДВ / Калькулятор НДС, Калькулятор індексації, Заява про прийняття на роботу.
Актуально: Количество рабочих дней в 2024 году, Украина / Робочі дні - 2024, Выходные дни - 2023 / Вихідні дні - 2023, Выходные дни - 2024 / Вихідні дні - 2024, Праздничные дни - 2024 / Святкові дні - 2024, Производственный календарь - 2024, Украина / Виробничий календар на 2024 рік (Україна), Норма рабочего времени - 2024 (Украина) / Норми тривалості робочого часу на 2024 рік, Календарь - 2024 / Календар - 2024, Календарь бухгалтера - 2024, Минимальная пенсия в Украине - 2024 / Мінімальна пенсія - 2024Календарь на 2024 год / Календар на 2024 рік зі святами, Новогодние праздники - 2024, Украина, Календар свят - 2024, Количество рабочих дней в 2023 году, Украина / Робочі дні - 2023, Мінімальна заробітна плата - 2024 / Минимальная зарплата в Украине - 2024, Прожитковий мінімум - 2024 / Прожиточный минимум - 2024, Украина, Податкова соціальна пільга - 2024, Календар - 2023 / Календарь - 2023, Мінімальна зарплата - 2024 на руки чистими, Виробничий календар на 2024 рік (Україна) / Производственный календарь - 2023, Украина, Норми тривалості робочого часу на 2023 рік / Норма рабочего времени - 2023, Украина, Календар на 2023 рік зі святами / Календарь на 2023 год, Необлагаемый минимум (Неоподаткований мінімум - 2024).

© 2024 Бухоблік - buhoblik.org.ua