Календарь
бухгалтера
  Налоговые
ориентиры
Бухгалтерский
учет
Ваша
отчетность
Видео для
бухгалтера
     
 
Сборник
№1

"Профессия
- бухгалтер"
  Читать...
 
 
Еще 70+ сборников
(налоги, учет, кадровые вопросы...
  Читать...
 
 
Примеры
заполнения отчетов, приложений, документов, расчетов...
  Смотреть...
 
 
Новое на
форуме
(последние вопросы и ответы)
  Смотреть
Часто задаваемые вопросы...

ПОСТАНОВА N 805/3093/13-а 01.04.2013

ПОСТАНОВА 01.04.2013 р., Справа N 805/3093/13-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Теми: Налог на прибыль, Податок на прибуток.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Бойка М. І., при секретарі судового засідання - Кусти Ю. Ф. (з участю представників: позивача - Єгорченкової О. О., Глибоченко Л. Г., відповідача - Фінагіної Н. Ю., Пятак О. Л.), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мако Інвест" до Державної податкової служби у Донецькій області Державної податкової служби про визнання недійсною та скасування індивідуальної податкової консультації від 27 лютого 2013 року N 1937/10/15-113-3 та зобов'язання надати нову індивідуальну податкову консультацію, встановив:

6 березня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мако Інвест" (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання недійсною та скасування індивідуальної податкової консультації від 27 лютого 2013 року N 1937/10/15-113-3 та зобов'язання надати нову індивідуальну податкову консультацію.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача з проханням надати податкову консультацію з питань практичного застосування норм пункту 153.3 статі 153 Податкового кодексу України, а саме: чи має можливість ТОВ "Мако Інвест" зменшити суму нарахованого авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає сплаті з січня 2013 року по грудень 2013 року, на суму авансового внеску, що заздалегідь сплачується впродовж такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів, враховуючи, що авансові внески з податку на прибуток є погодженою сумою податкових зобов'язань відповідно до статті 57 Податкового кодексу України.

У відповідь відповідач наводить норми абзаців 4 та 9 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI (далі - Кодекс) та зазначає, що суми авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів зменшують податкові зобов'язання з податку на прибуток у декларації за 2013 рік.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги, просили суд задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на підпункти 14.1.39, 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, статті 57 та пункту 153.3 статті 153 Кодексу, зазначили, що авансові платежі з податку на прибуток, що підлягають сплаті протягом року щомісячно, є узгодженою сумою податку на прибуток звітного періоду, а тому можуть бути зменшені на суму авансового внеску з податку на прибуток, виплаченого заздалегідь при виплаті дивідендів.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили суд відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, в яких зокрема з посиланням на норми підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14, пункту 46.1 статті 46, пункту 153.3 статті 153 Кодексу, наказ Міністерства фінансів України від 28.09.2011 N 1213 (Форма N 1213), зазначили, що авансові платежі з податку на прибуток, що підлягають обов'язковій сплаті протягом звітного (податкового) року не є сумою нарахованого податку звітного періоду. Податок звітного періоду розраховується у податковій декларації за відповідний період. Зарахування суми авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів можливо виключно у рахунок зменшення суми податку на прибуток, обчисленої у податковій декларації за той звітний (податковий) період, протягом якого було здійснено таку виплату. Кодексом не передбачено зменшення щомісячних авансових платежів з податку на прибуток на суму авансового внеску при виплаті дивідендів.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мако Інвест" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 24 листопада 2011 року за адресою: 83015. Донецька область, місто Донецьк, Ворошиловський район, проспект Богдана Хмельницького, будинок 102, включено до ЄДРПОУ за номером 37966828, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА N 546819, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААБ N 868729 (а. с. 11 - 12).

Позивач взятий на облік в органах державної податкової служби та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.

Відповідач - Державна податкова служба у Донецькій області у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.

22.02.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мако Інвест" звернулося до Державної податкової служби у Донецькій області із запитом N 7 щодо отримання податкової консультації (а. с. 8), в якому зазначалося, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" від 05.07.2012 N 5083-VI (Закон N 5083-VI) були внесені зміни до статті 57 Кодексу, відповідно до якої платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Відповідно до пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України емітент корпоративних прав нараховує і вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п. 151.1 ст. 151 ПКУ, нарахованої на суму виплачуваних дивідендів, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Платник податку зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, що заздалегідь сплачується впродовж такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів.

У зв'язку з цим, позивач, в порядку статті 52 Податкового кодексу України, просив надати податкову консультацію чи має позивач можливість зменшити суму нарахованого авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає сплаті з січня 2013 року по грудень 2013 року, на суму авансового внеску, що заздалегідь сплачується впродовж такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів, враховуючи, що авансові внески з податку на прибуток є погодженою сумою податкових зобов'язань відповідно до статті 57 Податкового кодексу України.

27.02.2013 року за N 1937/10/15-113-3 Державна податкова служба у Донецькій області надала ТОВ "Мако Інвест" податкову консультацію, в якій вказала наступне. Згідно з абзацом 4 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. Відповідно до абзацу 9 пункту 57.1 статті 57 Кодексу у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. У відповіді на запитання N 14, наданій ДПС України в Узагальнюючій податковій консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженій наказом ДПС України від 21.12.2012 N 1171 (Наказ N 1171), передбачено, що авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів не зменшують податкові зобов'язання (авансові внески) з податку на прибуток протягом 2013 року. Суми авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів зменшують податкові зобов'язання з податку на прибуток у декларації за 2013 рік. Виходячи з викладеного, на суму авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів зменшаться податкові зобов'язання з податку на прибуток у декларації за 2013 рік. (а. с. 9 - 10).

Позивач, не погодившись із даними висновками, звернувся до суду з вимогами визнати недійсною та скасувати індивідуальну податкову консультацію від 27.02.2013 року за N 1937/10/15-113-3 та зобов'язати надати нову індивідуальну податкову консультацію.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Абзацом 6 статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII встановлені завдання органів державної податкової служби, до яких, серед інших, належить - надання податкових консультацій.

Відповідно до підпункту 191.1.27 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України органи державної податкової служби виконують таку функцію, як надання податкових консультацій відповідно до норм цього Кодексу.

У підпункті 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено поняття "податкова консультація". Це - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно пунктів 52.1 - 52.5 статті 52 Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі.

Консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку або вищим органом державної податкової служби, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Відповідно до пункту 53.3 статті 53 Кодексу платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Як зазначалося раніше, позивач просив надати консультацію стосовно можливості зменшувати щомісячні авансові платежі з податку на прибуток, які повинен сплачувати платник податків протягом звітного року на підставі розрахунку щомісячних авансових внесків до річній податковій декларації, на суму авансових внесків з податку на прибуток, які заздалегідь сплачуються платником податків при виплаті дивідендів. Отже, спірною обставиною у справі є тлумачення поняття "податок звітного періоду", зокрема, чи є щомісячні авансові платежі з податку на прибуток податком на прибуток звітного періоду, який відповідно до пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України може бути зменшений.

Відповідно до статті 153 Податкового кодексу України емітент корпоративних прав нараховує і вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п. 151.1 ст. 151 Кодексу, нарахованої на суму виплачуваних дивідендів, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Платник податку зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, що заздалегідь сплачується впродовж такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, цей кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів.

Відповідно до статті 6 Кодексу податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Кодексу нарахування та сплата податкового зобов'язання здійснюється на підставі документа, що подається контролюючому органу в у випадках, передбаченим Кодексом. Таким документом є декларація, розрахунок.

Відповідно до статті 57 Кодексу у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума грошових коштів, які платник податків зобов'язаний сплатити до відповідного бюджету в якості податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податкове зобов'язання - сума грошових коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, сплачує до відповідного бюджету в якості податку або збору на основі, в порядку і терміни, визначені податковим законодавством.

Таким чином, з аналізу приведених норм права, суд погоджується з висновками позивача про те, що авансові внески з податку на прибуток, які підлягають сплаті протягом звітного року, є саме податком на прибуток, що розрахований на підставі розрахунку щомісячних авансових внесків у складі річної декларації та підлягає обов'язковій сплаті протягом звітного року.

Суд не погоджується з висновком відповідача, що авансові внески з податку на прибуток не є податком на прибуток звітного (податкового) року, та з доводами, що зарахування суми авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів можливо виключно в рахунок зменшення суми податку на прибуток, обчисленої у податковій декларації за той звітний період, протягом якого було здійснено таку виплату.

Відповідно до статті 33 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним у абзаці 1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абзаців 4 - 10 статті 57 Податкового кодексу України нарахування та сплата податку на прибуток платників (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) відбувається за особливими правилами нарахування та сплати податку на прибуток. Зокрема, звітним податковим періодом, встановленим для нарахування податку на прибуток, відповідно до абзацу 3 статті 57 Кодексу, є річний податковий період, а звітним податковим періодом, встановленим для сплати податку на прибуток, є місячний податковий період.

Авансові платежі з податку на прибуток є узгодженою сумою податкових зобов'язань з податку на прибуток 2013 року. Так, в рядку 34 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 N 1213 (Форма N 1213), зазначені суми авансових внесків, що підлягають сплаті у березні - грудні 2013 року. А отже, звітний податковим періодом, за який сплачується податок, визначений 2013 рік.

З огляду на наведене, суд вважає, що авансові платежі з податку на прибуток, які сплачуються протягом звітного річного періоду, є складовою частиною податку на прибуток того звітного періоду, протягом якого вони сплачуються та який визначений для сплати в розрахунку щомісячних авансових платежів у складі річної декларації.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що Державною податковою службою у Донецькій області під час надання податкової консультації не вірно застосовані статті 14, 33, 57 та 153 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим податкову консультацію від 27.02.2013 року N 1937/10/15-113-3 слід визнати недійсною та скасувати, а позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Абзацом 2 пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України встановлено, що визнання судом податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мако Інвест" в частині зобов'язання Державну податкову службу у Донецькій області надати нову індивідуальну податкової консультацію також підлягають задоволенню.

На підставі статті 94 КАС України суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 35,00 гривень.

З огляду на наведене, керуючись статтями 2, 7 - 12, 69 - 72, 87 - 98, 122 - 163, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мако Інвест" до Державної податкової служби у Донецькій області Державної податкової служби про визнання недійсною та скасування індивідуальної податкової консультації від 27 лютого 2013 року N 1937/10/15-113-3 та зобов'язання надати нову індивідуальну податкову консультацію - задовольнити повністю.

Визнати недійсною та скасувати індивідуальну податкову консультацію від 27 лютого 2013 року N 1937/10/15-113-3 Державної податкової служби у Донецької області Державної податкової служби.

Зобов'язати Державну податкову службу у Донецької області Державної податкової служби надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Мако Інвест" нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мако Інвест" витрати по сплаті судового збору у розмірі 35 (тридцять п'ять) гривень 00 копійок.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 01 квітня 2013 року у присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 4 квітня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя М. І. Бойко

Ще cторінки з темами Податок на прибуток (Налог на прибыль):

Получайте новости:
Часто задаваемые вопросы...
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Свежее видео:


Оскарження податкових рішень...

Реєстрація приватних підприємців...

Исправления по нaлогу на прибыль...

Еще видео >>>

.

© 2016 Бухучет buhoblik.org.ua

 


Получайте новости

Ваш email:
 

Популярные сборники:

Бухгалтерский учет
Основные средства
НДС в Украине
НДФЛ в Украине
Земельный налог
Единый налог
Учетная политика


Часто задаваемые вопросы:

Oб уплате нaлога на пpибыль
О налоговых разницах и корректировках
О декларации
Что идет в расходы / доходы, а что нет...
Еще о нaлоге на пpибыль
О нaлоге на доходы физлиц
Остальные вопросы

Электронная отчетность

Читайте обзор

Календари бухгалтера, предпринимателя, кадровика...

Есть вопросы?
 
Жмите сюда

.