Часто задаваемые вопросы...
 

5 етапів розрахунку відпускних

Тема: Розрахунок відпускних (Расчет отпускных).

Розрахунок відпускних складається з таких 5 етапів:

01) Визначення розрахункового періоду,

02) Визначення виплат та періодів, що включаються/не включаються до розрахунку середньої заробітної плати за розрахунковий період,

03) Коригування середнього заробітку,

04) Визначення середньоденного заробітку,

05) Визначення суми відпускних.

Далі розберемо кожний з цих етапів.

01. Визначення розрахункового періоду

Розрахунковий період для розрахунку середньої зарплати при оплаті відпускних врегульовано Порядком №100.

Розрахунковий період залежить від того, який період до надання відпустки був відпрацьований працівником та оплачений роботодавцем.

Зазвичай береться розрахунковий період 12 календарних місяців, щоб обчислити середню заробітну плату, коли оплачуються:

01) щорічні відпустки (Щорічна основна відпустка / Ежегодный основной отпуск або Додаткова відпустка / Дополнительный отпуск);

02) навчальна відпустка (учебный отпуск);

03) творча відпустка;

04) додаткова відпустка працівникам, що мають дітей (отпуск на детей);

05) компенсація за невикористану відпустку (компенсация за неиспользованный отпуск).

 

Цей дванадцятимісячний розрахунковий період закінчується місяцем, що передує місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані дні відпустки.

Приклад 01. Працівника прийнято на роботу 01.07.2017. Починаючи з 12.03.2019 працівнику надано щорічну відпустку.

В цьому випадку розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати складається з таких 12 місяців: березень 2018 – лютий 2019.


Можуть бути випадки, коли працівник відпрацював у цього роботодавця менше року. Тоді розрахунковий період буде меншим.

Як правило, в таких випадках середня заробітна плата для оплати відпустки або компенсації за невикористану відпустку обчислюється за фактичний час роботи з першого до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку (абзац другий п. 2 Порядку № 100).

Тоді до розрахунку береться кількість цілих відпрацьованих місяців до місяця надання відпустки, тобто з першого до першого числа місяця (якщо в цьому періоді є хоч один повністю відпрацьований і оплачений календарний місяць).

Приклад 02. Працівника прийнято на роботу 10.10.2018. Починаючи з 05.06.2019 р. працівник йде у щорічну відпустку.

В цьому випадку розрахунковим періодом будуть 7 місяців: листопад 2018 р. – травень 2019 р.


Можлива ситуація, коли працівника прийнято на роботу не з 1 числа місяця, але в перший робочий день такого місяця.

Наприклад, працівника прийнято 03.06.2019 р., а у відпустку він піде у жовтні 2019 р. Розрахунковим періодом, згідно Порядку №100, має бути липень 2019 – вересень 2019.

Та фахівці Мінсоцполітики роз'яснювали ще з 2013 року та пізніше (наприклад, у листі №493/18/99-14 вiд 06.10.2014): якщо працівника прийнято в перший робочий день місяця, який не є першим числом, місяць прийняття на роботу входитиме до розрахункового періоду.

Тобто розрахунковим періодом в цьому випадку буде з 03.06.2019 по 30.09.2019 р.

Дехто вважає, що для розрахунку середньої зарплати для оплати відпускних можна застосовувати наступну норму з Порядку №100:

«Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час».

Але цей фрагмент Порядку №100 стосується лише випадків, коли базовим розрахунковим періодом для розрахунку середньоденної зарплати є 2 календарні місяці. Зауважимо: не 12 місяців розрахунковий період, а 2 місяці. Тобто до розрахунку відпускних цей фрагмент не має відношення.

Якщо працівник не відпрацював повністю жодного цілого календарного місяця, то у цього працівника відсутній розрахунковий період для розрахунку відпускних. Середня заробітна плата в такому випадку обчислюється відповідно до передостаннього абзацу п. 4 Порядку №100, виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Мінсоцполітики пропонує для цього випадку формулу розрахунку середньоденної зарплати, де фігурує умовний розрахунковий період тривалістю 12 місяців:

у такому випадку середньоденну заробітну плату розраховують множенням суми окладу на 12 місяців і діленням отриманого результату на кількість календарних днів за мінусом святкових та неробочих (тобто 356 чи 366 днів на рік мінус зазвичай 11 святкових днів [але вам треба перевірити, скільки саме святкових і неробочих днів було у місяцях розрахункового періоду, бо дати Великодня та Трійці постійно змінюються]).

Інші ситуації при визначенні розрахункового періоду для відпускних:

Працівник не мав заробітку в розрахунковому періоді (не зі своєї вини),

Працівник з відрядною оплатою праці, якщо немає оперативних даних для розрахунку зарплати за останній місяць розрахункового періоду,

Працівнику надаються невикористані дні щорічної основної відпустки за декілька років,

Працівнику послідовно надають щорічні основну і додаткову відпустки,

Якщо невідома зарплата за останній місяць розрахункового періоду на момент виплати відпускних (тобто зарплату ще не нарахували, відпускні вже треба терміново виплатити за 3 дня до початку відпустку),

Якщо в розрахунковому періоді була відпустка по догляду за дитиною.

 

02. Визначення виплат та періодів, що включаються або не включаються до розрахунку середньої заробітної плати за розрахунковий період

Визначення виплат, з яких розраховується середня зарплата

До розрахунку середньоденної зарплати беруться виплати, які були нараховані на користь працівника саме у розрахунковому періоді.

Згідно пункту 3 Порядку № 100, при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпустки або виплати компенсації за невикористані дні відпустки включаються:

01) основна заробітна плата;

02) доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-погодинниками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою; вислугу років та інші);

03) виробничі премії (премії, які не мають разового характеру, тобто виплачуються щомісяця, щокварталу, раз у півріччя) та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії;
винагорода за підсумками річної роботи і за вислугу років;

04) індексація;

05) виплати за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, службового відрядження тощо), та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.


Як враховуються премії у розрахунку відпускних

Премії при розрахунку відпускних включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Це стосується і тих премій, які нараховані за період більший ніж один місяць.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років, згідно п. 3 Порядку №100, включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Це важливо (!!!): не в поточному році за поточний рік, не в попередньому році за попередній рік. Якщо ця умова не виконується і винагорода нараховується в поточному році за поточний рік, то сума такої винагороди не включається до розрахунку середньої заробітної плати.

Читайте з декількома прикладами:

Розрахунок відпускних, якщо протягом розрахункового періоду нараховувалися різні премії та виплати за результатами роботи >>>.

Періоди, що включаються або не включаються до розрахунку середньої заробітної плати за розрахунковий період

Згідно абзацу шостому п. 2 Порядку № 100, час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших причин не працював і за ним не зберігалась заробітна плата або зберігалася частково, виключається з розрахункового періоду.

Ці випадки остаточно не конкретизовано у Порядку №100. Маємо деякі роз'яснення Міністерств з цього приводу. Наприклад, до розрахункового періоду не включаються:

01) час простою не з вини працівника у випадку збереження за ним 2/3 тарифної ставки (з цього приводу є лист Мінпраці №929/13/84-07 від 20.12.2007);

02) відпустки без збереження заробітної плати, надані згідно зі ст. 25 і 26 Закону "Про відпустки" (з цього приводу є лист Мінсоцполітики №1203/13/84-12 від 26.11.2012);

03) відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку відповідно до медичного висновку).

Які ж періоди часу включаються до розрахункового періоду, крім власне часу нормальної роботи? Це:

01) щорічна відпустка (основна та додаткова),

02) відрядження,

03) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами,

04) відсторонення від роботи у випадках зазначених у ст. 46 КЗпП,

05) вимушений прогул через незаконне звільнення,

06) виконання державних і громадських обов’язків,

07) збереження середнього заробітку за ст. 119 КЗпП (час військової служби в особливий період),

08) простій із вини працівника,

09) прогул,

10) робота в режимі неповного робочого дня,

11) тимчасова непрацездатність (лікарняні).

 

03. Коригування середнього заробітку

Ця тема докладно розглянута у добірці Коригування відпускних (Корректировка отпускных). Тут коротко опишемо цей процес.

Згідно абз. 1 п. 10 Порядку №100, коефіцієнт підвищення треба застосовувати у випадках підвищення на підприємстві тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства чи колективного договору, як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток. Коефіцієнт підвищення визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), встановленого працівнику після підвищення, на тарифну ставку (посадовий оклад), що була встановлена до підвищення.

Якщо у розрахунковому періоді зарплата підвищувалася декілька разів, то буде декілька коефіцієнтів коригування.

Згідно п. 10 Порядку №100, коригуються «заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати».

Дивіться Приклади коригування середньої зарплати / Примеры корректировки средней зарплаты.

 

04. Визначення середньоденного заробітку

Згідно п. 7 Порядку №100 нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях, провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів (за винятком святкових і неробочих днів).

Формула така:

Сзп = ЗП / (Дк – Дс – Дпп),

де:

Сзп – середньоденна зарплата для розрахунку відпускних;

ЗП – загальна сума заробітної плати, що нарахована у розрахунковому періоді;

Дк – кількість днів календарних у розрахунковому періоді;

Дс – кількість днів святкових і неробочих  у розрахунковому періоді;

Дпп – кількість днів протягом яких працівник не працював з поважних причини і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.

Дивіться сторінку Розрахунок середньої зарплати для відпускних >>>.

 

05. Визначення суми відпускних

Для визначення суми відпускних треба середньоденний заробіток помножити на кількість календарних днів відпустки.

Різні ситуації обчислення сум відпускних розглянуті на сторінці Приклад розрахунку відпускних ( Пример расчета отпускных).


Додатково:

01)  Відпускні в звіті по ЄСВ ( Отпускные в отчете по ЕСВ),

02)  Відпускні у формі 1-ДФ ( Отпускные в форме 1-ДФ).

03)  Графік відпусток ( График отпусков).

↓ Скачайте бесплатные справочники ↓

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  Часто задаваемые вопросы...

Книги:

 
 
 
 
 
 

© 2019 Бухучет buhoblik.org.ua