Найчастіші питання / відповіді...
 
             
  • Страница:
  • 1
  • ...
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • ...
  • 9
ТЕМА:

Что писали об НДС

Что писали об НДС 10 года 1 мес. назад #65


  • Сообщений:148 Спасибо получено: 46
  • BuhОblik аватар
  • BuhОblik
  • Администратор
  • Вне сайта
  • Репутация: 0
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА У М. КИЄВІ
ЛИСТ
від 17.07.2012 р. N 4301/10/06-406
Щодо обліку податку на додану вартість

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі - ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну (Наказ N 1379) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Така реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти (до 01.07.2012 р. (до внесення змін Законом України від 24.05.2012 р. N 4834-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" (Закон N 4834-VI), далі - Закон. N 4834) - 20 календарних днів) календарних днів, наступних за датою їх складання.

Отже, дата виписки податкової накладної (Наказ N 1379) та дата внесення її до Єдиного реєстру податкових накладних можуть бути в різних звітних (податкових) періодах. Враховуючи зазначене вище. Податковим кодексом надано можливість платнику податку - покупцю включати до податкового кредиту звітного (податкового) періоду податкову накладну, виписану платником податку - продавцем у такому звітному (податковому) періоді та внесену до Єдиного реєстру податкових накладних у наступному звітному (податковому) періоді, але не пізніше граничного строку для подання податкової звітності за такий звітний (податковий) період.

При цьому покупець реєструє отриману податкову накладну (Наказ N 1379) у розділі II Реєстру в загальному порядку (Аналогічні роз'яснення надано фахівцями ДПС України на сторінках журналу "Вісник податкової служби України" N 45 від 02.12.2011 р.).

Порядок ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. N 1002 (зі змінами та доповненнями, далі - Порядок N 1002), згідно з яким у графі 2 розділу II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних зазначається дата отримання податкової накладної (Наказ N 1379) чи іншого документа, згаданого в підпункті 11.1 цього пункту (п. 11.2 Порядку N 1002).

Відповідно до п. 23 підрозділу 2 р. XX ПКУ тимчасово до 1 січня 2014 року від обкладення податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТЗЕД (окрім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТЗЕД 4401 30 90 00).

При цьому Законом N 4834 (Закон N 4834-VI) до п. 23 підрозділу 2 р. XX ПКУ було внесено зміни, на підставі яких переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ у разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Водночас, згідно з п. 199.6 ст. 199 ПКУ правила цієї статті не застосовуються та податковий кредит не зменшується в разі постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій.

Таким чином, у разі постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки сировини на виробництві, податковий кредит, утворений при придбанні сировини, не зменшується.

Слід зазначити, що відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 і п. 181.1 ст. 181 ПКУ податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків щодо практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль справляння яких покладено на такий контролюючий орган.

При цьому згідно зі ст. 52 ПКУ за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися суто платником податків, якому надано таку консультацію.

Враховуючи, що податкова консультація надається платнику для правильності застосування норм податкового законодавства в його податковому обліку, то платники податків, в діяльності яких виникли проблемні ситуації, можуть отримати детальну відповідь від державної податкової інспекції за місцем реєстрації таких платників податків, за умови самостійного надання такими платниками до державної інспекції за місцем їх реєстрації відповідного запиту та додаткової інформації щодо з'ясування конкретних обставин справи, з якими пов'язано виникнення проблемних питань, як це і передбачено п. 52.4 ПКУ.


Заступник Голови
О. Онищенко
Администратор запретил публиковать записи гостям.
Спасибо сказали: vadvas

Что писали об НДС 10 года 1 мес. назад #66


  • Сообщений:148 Спасибо получено: 46
  • BuhОblik аватар
  • BuhОblik
  • Администратор
  • Вне сайта
  • Репутация: 0
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ від 06.12.2012 р. N 6709/0/61-12/15-1415
ДПСУ у відповідь на лист Всеукраїнської громадської організації "Рада з конкурентоспроможності індустрії інформаційно-комунікаційних технологій України" щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції повідомляє таке.
Відповідно до п. 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 р., звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції. Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться: результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів; криптографічні засоби захисту інформації.
При цьому звільнення від оподаткування ПДВ поширюється на операції з постачання програмної продукції незалежно від реєстрації платника ПДВ як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування податком на прибуток підприємств суб'єктів індустрії програмної продукції, передбачені п. 5 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Заступник Голови
А. Ігнатов
Администратор запретил публиковать записи гостям.

Что писали об НДС 10 года 1 мес. назад #67


  • Сообщений:148 Спасибо получено: 46
  • BuhОblik аватар
  • BuhОblik
  • Администратор
  • Вне сайта
  • Репутация: 0
Наказ ДПC України від 21.12.2012 р. № 1177
Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань складання зведеної податкової накладної (Витяг)

Керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), з метою забезпечення однакового підходу до практичного застосування норм податкового законодавства наказую:

1. Затвердити Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань складання зведеної податкової накладної (додається).

Голова О. В. КЛИМЕНКО
Затверджено
наказом ДПС України
від 21.12.2012 р. № 1177
Узагальнююча податкова консультація
щодо окремих питань складання зведеної податкової накладної

Складання податкової накладної регулюється ст. 201 розділу V Податкового кодексу України (далі — Кодекс).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну (п. 201.1 ст. 201 Кодексу).

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця (п. 201.4 ст. 201 Кодексу).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання това-рів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона — постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні — покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік (частина 1 ст. 267 Господарського кодексу України).

Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством (частина 2 ст. 267 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 01.11.2011 р. № 1379 та зареєстрованого в Мін'юсті України 22.11.2011 р. за № 1333/20071, у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути складена зведена податкова накладна виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених това-рів/послуг (один раз на п'ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Таким чином, зазначеним Порядком надано можливість складання зведеної податкової накладної виключно у випадку фактичного (безперервного або ритмічного) постачання (відвантаження/надання) товарів/послуг.
Запитання 1. Які підстави надають право складання зведеної податкової накладної?

Відповідь. Виключними підставами для складання зведених податкових накладних є:

безперервний або ритмічний характер постачання;

постійні зв'язки постачальника з покупцем;

обов'язкове підтвердження фактичних обсягів постачання товарів/послуг реєстром товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Наявність одночасно усіх зазначених підстав є обов'язковою умовою для використання усіх запитань-відповідей, висвітлених у цій узагальнюючій податковій консультації.

Визначена договором або фактична ритмічність оплати не є самостійною підставою для складання зведеної податкової накладної.
Запитання 2. З якою періодичністю постачальники товарів/послуг мають право складати зведені податкові накладні виходячи з періодичності оплати?

Відповідь. Періодичність складання зведених податкових накладних визначається виходячи з умов оплати, передбачених у договорі.

Зведена податкова накладна складається не рідше одного разу на місяць та не пізніше останнього дня місяця.

У разі коли договором визначена періодичність оплати декілька разів на місяць, постачальник складає декілька зведених податкових накладних (наприклад, 10, 20 числа і в останній день місяця), дата складання яких повинна відповідати даті оплати, визначеної договором, але не пізніше останнього дня місяця.

При цьому відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг не звільняє постачальника від необхідності складати зведену податкову накладну.
Запитання 3. Які мають бути дії постачальника у випадку, коли на дату, що визначена договором як дата оплати, на його рахунок надійшла оплата в розмірі, що перевищує вартість поставлених товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер?

Відповідь. У разі якщо сума оплати, що надійшла на рахунок постачальника в оплату товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, перевищує вартість постачання, таке перевищення вважається авансом, на суму якого складається податкова накладна.

При цьому сума такого авансу враховується у зменшення суми постачання наступної зведеної податкової накладної.
Запитання 4. Які мають бути дії постачальника у випадку, коли на його рахунок оплата надійшла раніше, ніж дата оплати, визначена договором, на яку повинна складатися зведена податкова накладна, враховуючи, що до дати отримання оплати було здійснено часткове постачання товарів (послуг), на які зазначену накладну ще не складено, і такі товари (послуги) не оплачено поперед-ньо?

Відповідь. Постачальник складає податкову накладну на суму отриманої оплати з урахуванням стану взаємних розрахунків. У разі якщо на дату складання зведеної податкової накладної, але не пізніше останнього дня звітного місяця, вартість поставлених протягом звітного місяця товарів (послуг) перевищуватиме суму отриманої оплати, постачальник має скласти зведену податкову накладну на частку вартості поставлених, але не оплачених товарів.

Постачальник має право скласти в день отримання оплати зведену податкову накладну на поставлені товари (послуги), а в разі якщо сума оплати є більшою, ніж вартість поставлених товарів, то така сума вважається авансом, на яку постачальник складає податкову накладну. Сума такого авансу враховується у зменшення суми постачання наступної зведеної податкової накладної.
Запитання 5. Яку дату необхідно вказувати при заповненні зведеної податкової накладної в графі 2 «Дата виникнення податкового зобов'язання (постачання, оплати)» — дату відвантаження товарів чи дату складання такої податкової накладної?

Відповідь. У графі 2 зведеної податкової накладної проставляється дата складання такої накладної, яка встановлюється згідно з періодичністю оплати, визначеної договором, але не пізніше останнього дня місяця відвантаження продукції.
Запитання 6. Чи можуть складатись зведені податкові накладні на попередню оплату товарів/послуг (аванс), постачання яких має безперервний або ритмічний характер?

Відповідь. Ні. Порядок складання зведених податкових накладних не поширюється на попередню оплату товарів/послуг (аванс), що підлягають постачанню.

При цьому, враховуючи правило «першої події» визначення податкових зобов'язань постачальника, податкова накладна на суму попередньої оплати това-рів/послуг (авансу) складається на дату такої оплати, тобто на дату отримання такого авансу.
Запитання 7. Чи може складатися розрахунок коригування до зведеної податкової накладної?

Відповідь. Так, може.

У разі виникнення підстав для здійснення коригування сум податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з постачанням товарів/послуг, оформленим зведеною податковою накладною, постачальник відповідно до ст. 192 Кодексу складає розрахунок коригування до такої накладної. В цьому випадку складання розрахунку коригування здійснюється за такою самою зведеною формою.
Запитання 8. Чи може бути складений один розрахунок коригування за зведеною формою до декількох зведених податкових накладних?

Відповідь. Ні, не може.

«Зведений» розрахунок коригування складається відповідно до періодичності оформлення зведених податкових накладних.

В одному «зведеному» розрахунку коригування не можуть коригуватися показники різних зведених податкових накладних.
Запитання 9. Чи потрібно складати зведену податкову накладну та розрахунок коригування до неї, якщо постачання товарів та їх часткове повернення або зміна їх вартості здійснюється в одному періоді, за який має складатися така накладна?

Відповідь. Якщо до моменту складання постачальником зведеної податкової накладної після постачання товарів відбулось їх часткове повернення або зміна компенсації їх вартості, в такій накладній зазначається загальна сума податку на додану вартість, яка відповідає фактичній сумі поставлених покупцю товарів, і розрахунок коригування до такої податкової накладної не складається.
Запитання 10. Чи має право платник, що скористався правом на складання зведених податкових накладних, одночасно складати на окремі операції з постачання товарів/послуг звичайні податкові накладні?

Відповідь. Так, має право. Одночасно зі складанням зведених податкових накладних платник має право (а в разі отримання авансової оплати — зобов'язаний) окремо складати звичайні податкові накладні на окремі (деякі) операції з постачання за правилом «першої події».
Запитання 11. Чи може бути виписана зведена податкова накладна, якщо договором визначено не періодичність, а строк оплати (наприклад, 40 днів з моменту отримання товару), та з якою періодичністю?

Відповідь. Так, може бути виписана. Якщо договором передбачено ритмічне чи безперервне відвантаження товарів чи надання послуг та періодичне підписання документів, що засвідчують факт постачання, переходу права власності на товар чи постачання послуг, то зведена податкова накладна може бути виписана одночасно з підписанням зазначених документів, але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому якщо платник податків використовує цей спосіб виписки протягом місяця зведених податкових накладних на обсяги товарів (послуг), які прийняті покупцем, та кількісні (якісні) і вартісні показники такої зведеної накладної остаточно сформовані та не підлягають подальшому коригуванню, то в останній день місяця платник виписує зведену податкову накладну на решту обсягів товарів (послуг), які відвантажені протягом звітного місяця, але не прийняті покупцем на останню дату звітного місяця постачання.

Директор Департаменту оподаткування юридичних осіб Л. Г. ПАВЕЛКО
Администратор запретил публиковать записи гостям.

Что писали об НДС 10 года 1 мес. назад #68


  • Сообщений:148 Спасибо получено: 46
  • BuhОblik аватар
  • BuhОblik
  • Администратор
  • Вне сайта
  • Репутация: 0
Зміни у порядку реєстрації платників ПДВ
Реалізація норм законів № 4834, № 5083 та № 5412 у порядку реєстрації платників ПДВ

Зміни забезпечують реалізацію норм законів № 4834, № 5083 та № 5412, спрямованих на спрощення процедур реєстрації платників ПДВ, упорядкування реєстрації платниками ПДВ п'ятої та шостої груп суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, інвесторів (операторів) за угодами про розподіл продукції тощо.

Так, наказом № 1144 приведено у відповідність до законів № 4834, № 5083 та № 5412 норми Положення № 1394 з таких питань.

1. Визначення особи для цілей розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу (пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу).

2. Скасування обмеження для добровільної реєстрації особи платником ПДВ та надання можливості реєструватись платником ПДВ будь-якій особі, яка здійснює оподатковувані операції і відповідно до п. 181.1 ст. 181 розділу V Податкового кодексу не є платником ПДВ у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від суми 300 000 грн. (п. 182.1 ст. 182 розділу V Податкового кодексу).

3. Добровільна реєстрація інвестора (оператора) за угодою про розподіл продукції як платника ПДВ за заявою (п. 337.3 ст. 337 розділу XVIII Податкового кодексу).

4. Скорочення строків реєстрації (перереєстрації) платників ПДВ у органах ДПС — з 10 до 5 робочих днів (п. 183.9 ст. 183 розділу V Податкового кодексу).

5. Уніфікація строків подання платниками ПДВ заяв для проведення перереєстрації — 10 робочих днів замість 20 календарних днів.

Так, у разі зміни даних про платника ПДВ, які зазначаються у свідоцтві про реєстрацію, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах свідоцтва про реєстрацію та/або реєстру платників ПДВ, втрати або непридатності свідоцтва для користування платник ПДВ подає реєстраційну заяву до органу ДПС протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації та заміни свідоцтва про реєстрацію (п. 183.15 ст. 183 розділу V Податкового кодексу).

6. Спрощення процедури реєстрації платниками ПДВ для платників єдиного податку внаслідок виключення пп. «г» пп. 4 п. 298.8 ст. 298 розділу XIV Податкового кодексу.

Згідно з цим підпунктом ставка єдиного податку, що визначена для третьої і четвертої груп та передбачає сплату ПДВ, могла бути обрана лише платником єдиного податку із ставкою, що передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку, у разі постачання ним послуг (робіт) платникам ПДВ і якщо обсяг такого постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує обсяг, визначений п. 181.1 ст. 181 розділу V Податкового кодексу.

Наразі наказом № 1144 передбачено можливість самостійного (добровільного) переходу платника єдиного податку будь-якої групи (першої — шостої) на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату ПДВ, за умови дотримання вимог, установлених Податковим кодексом для обраної групи (пп. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 розділу XIV Податкового кодексу).

Крім того, змінами до Положення № 1394 встановлено, що не може бути зареєстрована платником ПДВ фізична особа — підприємець, яка здійснює діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Така особа має право обрати ставку єдиного податку, що передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку (абзац восьмий п. 293.3 ст. 293 розділу XIV Податкового кодексу).

7. Визначення на законодавчому рівні дати анулювання реєстрації платника ПДВ (п. 184.2 ст. 184 розділу V Податкового кодексу).

Наказом № 1144 до Положення № 1394 внесено норму, згідно з якою анулювання реєстрації здійснюється на дату:

подання заяви платником ПДВ або прийняття рішення органом ДПС про анулювання реєстрації, якщо у свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ не було визначено граничний строк дії;
зазначену в судовому рішенні;
закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ;
що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ.

8. Виключення підстави для анулювання реєстрації платників ПДВ, визначеної у пп. «и» п. 184.1 ст. 184 розділу V Податкового кодексу (підстави, коли обсяг постачання товарів/послуг платниками ПДВ, зареєстрованими добровільно, іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50% загального обсягу постачання).

Крім того, за результатами аналізу практики застосування Положення № 1394 деякі його норми уточнено (доповнено), впорядковано окремі питання реєстрації та ініційовано низку нововведень.
Електронний сервіс

З метою спрощення процедури реєстрації платників ПДВ наказом № 1144 впроваджено новий електронний сервіс подання реєстраційної заяви платника ПДВ в електронному вигляді.

Особи, включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 852.

Подання реєстраційної заяви в електронній формі здійснюється за правилами, встановленими для підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку та формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків. Правила, порядок та строки розгляду органами ДПС реєстраційних заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовому вигляді.

Крім того, особам, які подають до органів ДПС податкові декларації та іншу звітність в електронній формі, надано можливість направляти запити до реєстру платників ПДВ щодо підтвердження достовірності індивідуальних податкових номерів та номерів свідоцтв своїх продавців або покупців шляхом надання списків реквізитів щодо кожного контрагента. У файлі-відповіді щодо кожного об'єкта запиту (контрагента) надаватиметься одна із ознак про те, що в реєстрі платників ПДВ із зазначеною сукупністю реквізитів:

наявний запис у переліку зареєстрованих платників ПДВ;
наявний запис у переліку анульованих свідоцтв платників ПДВ;
відсутній запис у переліках зареєстрованих платників ПДВ та анульованих свідоцтв платників ПДВ.

Оскарження рішень органів ДПС щодо анулювання реєстрації платників ПДВ

Наказом № 1144 удосконалено процедуру оскарження рішень органів ДПС щодо анулювання реєстрації платників ПДВ та спрощено процедуру скасування анулювання реєстрації за результатами адміністративного або судового оскарження таких рішень. Так, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою органу ДПС може бути скасовано органом ДПС вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, на підставі яких було прийнято рішення про анулювання реєстрації.

Водночас наказом № 1144 встановлено процедуру виправлення можливих помилок, допущених у рішеннях. Орган ДПС, який прийняв рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ з власної ініціативи, за заявою особи, реєстрацію якої анульовано, чи на підставі повідомлення третіх осіб, зможе виправити допущені у рішенні про анулювання реєстрації описки чи помилки, не змінюючи при цьому підстав прийняття такого рішення. Такі зміни вносяться шляхом прийняття додаткового рішення про виправлення описок (помилок) у рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Також наказом № 1144 уточнено порядок скасування анулювання реєстрації особи, яка на момент такого скасування зареєстрована платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення ПДВ до складу єдиного податку (без реєстрації платником ПДВ). Якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особу зареєстровано платником єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ, то відміна анулювання реєстрації проводиться без перереєстрації з одночасним анулюванням реєстрації платника ПДВ відповідно до пп. «в» п. 184.1 ст. 184 розділу V Податкового кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням органу ДПС з дати, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації змінюється на дату, що передує дню переходу особи до відповідної ставки єдиного податку, причина анулювання змінюється відповідно до пп. «в» п. 184.1 ст. 184 розділу V Податкового кодексу.
Реєстрація сільськогосподарських підприємств платниками ПДВ та їх перехід на спеціальний режим оподаткування

Наказом № 1144 унормовано також порядок реєстрації сільськогосподарських підприємств платниками ПДВ та їх перехід на спеціальний режим оподаткування у випадках, коли підприємство досягає обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 розділу V Податкового кодексу (300 000 грн.).

Так, якщо місяцю, в якому подається заява за формою № 1-РС, передує місяць, в якому сільськогосподарським підприємством, не зареєстрованим платником ПДВ, вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 розділу V Податкового кодексу, таке підприємство спочатку реєструється платником ПДВ на загальних умовах, після чого переходить на застосування спеціального режиму оподаткування.
Оскарження та СКАСУВАННЯ анулювання реєстрації платника ПДВ — суб'єкта спеціального режиму оподаткування

Водночас наказом № 1144 урегульовано питання оскарження та скасування анулювання реєстрації платника ПДВ — суб'єкта спеціального режиму оподаткування та спеціального свідоцтва платника ПДВ сільськогосподарського підприємства. Оскарження рішення органу ДПС про анулювання реєстрації платника ПДВ, зареєстрованого суб'єктом спеціального режиму оподаткування, та/або рішення про анулювання Спеціального свідоцтва і виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування здійснюється за процедурами, визначеними п. 5.6 розділу V Положення № 1394.

Так, у разі відміни анулювання реєстрації платника ПДВ — суб'єкта спеціального режиму оподаткування дати реєстрації платником ПДВ та суб'єктом спеціального режиму оподаткування не змінюються, а датою початку дії нового Спеціального свідоцтва та анулювання попереднього Спеціального свідоцтва є дата внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ. У разі відміни анулювання Спеціального свідоцтва і виключення підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, що були проведені шляхом зняття підприємства з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та реєстрації як платника ПДВ на загальних підставах з видачею свідоцтва загального зразка, дата реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування не змінюється, а датою початку дії нового Спеціального свідоцтва, анулювання попереднього Спеціального свідоцтва та анулювання свідоцтва загального зразка є дата внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.
Реєстраційна заява платника ПДВ за формою № 1-ПДВ

Для подальшого спрощення процедури реєстрації платників ПДВ у новій редакції викладено реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення № 1394). Зокрема, у реєстраційній заяві виключено абзаци четвертий та п'ятий розділу 7 (щодо обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ), розділи 8 та 9 (стосовно даних про статутний капітал та балансову вартість активів особи), а також додаток 2 (щодо відомостей про засновників), внаслідок чого заява скоротилась до двох сторінок. Водночас у новій редакції викладено заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ (додаток 5 до Положення № 1394).
Администратор запретил публиковать записи гостям.

Что писали об НДС 10 года 1 мес. назад #70


  • Сообщений:148 Спасибо получено: 46
  • BuhОblik аватар
  • BuhОblik
  • Администратор
  • Вне сайта
  • Репутация: 0
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Н А К А З
16.02. 2012 р. № 127
Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту



Керуючись статтею 52 Податкового кодексу України,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту (додається).

2. Департаменту оподаткування юридичних осіб (Любченко О.М.) у триденний термін від дня реєстрації передати наказ до Департаменту взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю.

3. Департаменту взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю (Семченко В.О.) у десятиденний термін від дня реєстрації довести наказ до відома платників податків через засоби масової інформації та розмістити на офіційному веб-сайті ДПС України у мережі Інтернет.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Ігнатова А.П.



Голова О.В.Клименко



Затверджено
наказ ДПС України
16.02.2012 № 127
Узагальнююча податкова консультація

щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту



В Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту використовуються такі скорочення:

Кодекс — Податковий кодекс України;

Порядок № 1002 — Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом ДПА України 24.12.10 № 1002 "Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення", який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.10 за № 1402/18697;

Порядок № 1379 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України 01.11.11 № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.11.11 за № 1333/20071;

Порядок № 1492 — Порядок заповнення і подання податкової звітності, затверджений наказом Міністерства фінансів України 25.11.11 № 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності", який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.12.11 за № 1490/20228;

Закон № 168 — Закон України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу).

Пунктом 201.14 статті 201 розділу V Кодексу визначено, що платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку — продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу ІІ цього Кодексу (пункт 201.15 статті 201 розділу V Кодексу).

Пунктом 6 Порядку № 1002 визначено, що у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (далі — реєстр) окремо обліковуються операції:

— з постачання товарів/послуг, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків чи 0 відсотків, звільнених від оподаткування, та тих, що не є об’єктом оподаткування (розділ І реєстру);

— з придбання товарів/послуг з метою використання у господарській діяльності платника для здійснення операцій, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків чи 0 відсотків, звільнених від оподаткування, та тих, що не є об’єктом оподаткування, а також тих, що призначаються для використання у господарській діяльності цього платника податку (розділ ІІ реєстру).

При цьому, згідно з пунктом 17 Порядку № 1002 реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 8 розділу ІІІ Порядку № 1492).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 розділу V Кодексу).

Результати податкового обліку платника податку відображаються у реєстрі виданих і отриманих податкових накладних та переносяться до податкової звітності і визначають результат його розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість (розмір податкових зобов’язань, податкового кредиту, сплата податкового зобов’язання чи отримання бюджетного відшкодування).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І Кодексу податковий кредит — сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

— придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

— придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, датою виникнення права платника податку на формування податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

— дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

— дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеним цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Положеннями статті 201 Кодексу визначено, що платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, що є підставою для включення вказаних у ній сум податку до складу податкового кредиту за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 розділу V Кодексу).

У разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв’язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п’ять днів, один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. До зведеної податкової накладної обов’язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг (пункт 15 Порядку № 1379).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац другий пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — Єдиний реєстр) здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки (абзац сьомий пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

Відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за звітний період (абзац дев’ятий пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

Згідно з пунктом 198.6 (абзац третій) статті 198 розділу V Кодексу у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку (абзац четвертий пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна податку (абзац п’ятий пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).



Питання 1. Яке загальне правило формування податкового кредиту на підставі податкової накладної як документа податкового обліку?

Відповідь. Податкова накладна, яка була виписана в звітному періоді, у цьому ж звітному періоді повинна бути отримана платником податку та у цьому ж звітному періоді повинна бути включена ним до реєстру отриманих податкових накладних, та, відпоідно, повинна бути в цьому ж звітному періоді відображена в податковій звітності платника податку.

Якщо така податкова накладна згідно з даними податкового обліку платника була включена до реєстру отриманих податкових накладних цього звітного періоду, але з будь-яких причин не була відображена в податковій звітності за цей період, вона може бути відображена в податковій звітності платника податку в наступних звітних періодах, в тому числі і в складі податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту), шляхом подання уточнюючого розрахунку за той звітний період, в якому вона була включена до реєстру отриманих податкових накладних та помилково не включена до податкової звітності.

Податкова накладна, яка отримана у періодах, наступних за періодом, в якому її виписано, включається до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної. В цьому випадку уточнюючий розрахунок не складається.



Питання 2. Як виписується податкова накладна, якщо покупець одного і того ж дня оплачує товар кількома авансовими платежами?


Відповідь. У випадку отримання кількох авансових платежів протягом одного дня від одного і того ж покупця за один і той же товар в межах одного і того ж договору, не буде вважатися помилкою, коли постачальником буде виписана одна податкова накладна на загальну суму таких авансових платежів.



Питання 3. Чи може податкова накладна, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі у місяці, наступному за місяцем її виписки, бути включена до податкового кредиту у місяці виписки податкових накладних?

Відповідь. Якщо податкова накладна та/або розрахунок коригування до податкової накладної зареєстровані в Єдиному реєстрі у місяці, наступному за їх випискою (але не пізніше ніж протягом 20 календарних днів з моменту їх виписки), то підприємство — покупець товарів/послуг має право відобразити таку податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної у складі податкового кредиту у звітному періоді їх виписки та включити їх до реєстру отриманих податкових накладних у звітному періоді їх виписки за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту, встановлених Кодексом.



Питання 4. Чи може бути виключена з Єдиного реєстру помилково сформована податкова накладна?

Відповідь. Якщо показники документа, вказані платником при його реєстрації в Єдиному реєстрі, не відповідають тим, що містяться у податковій накладній, такий документ не може бути виключений з Єдиного реєстру і не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем. При цьому платник має право зареєструвати в Єдиному реєстрі правильно оформлену податкову накладну, яка підлягає включенню до реєстрів виданих та отриманих податових накладних та відображенню у деклараціях контрагентів.



Питання 5. Які наслідки помилкової реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі?

Відповідь. Наявність в Єдиному реєстрі податкової накладної з помилками спричиняє розбіжності між даними Єдиного реєстру та реєстру виданих податкових накладних платника податку — продавця. Ці розбіжності є податковою інформацією, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби. Якщо платник не надасть пояснення щодо суті таких розбіжностей та документальні підтвердження своїх пояснень на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, це є однією з обставин, за наявності якої здійснюється документальна позапланова перевірка платника податку (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 розділу ІІ Кодексу).



Питання 6. Чи може платник задекларувати податковий кредит без отримання податкової накладної (по отриманому товару або сплаченому авансу) або якщо вона заповнена з порушеннями правил, встановлених Кодексом (відсутні або невірні обов’язкові реквізити, дані податкової накладної не відповідають даним Єдиного реєстру)?

Відповідь. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (абзац одинадцятий пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

Виконання платником зазначеного правила дозволяє платнику податку реалізувати своє право на отримання податкового кредиту.



Питання 7. Що вважається порушенням при заповненні податкової накладної, в яких випадках платник втрачає право на податковий кредит і чи буде вважатися недійсною податкова накладна, зокрема, у випадку, якщо показники в якій вирівняні не по правому полю?

Відповідь. Порушенням порядку заповнення податкової накладної вважатиметься перш за все відсутність у податковій накладній хоча б одного показника, який є обов’язковим реквізитом податкової накладної (перераховані у підпунктах "а"—"і" пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу), а також невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовам поставки (ціна, вартість, номенклатура, кількість товару тощо). Недотримання, зокрема передбаченого пунктом 2 Порядку № 1379 (останній абзац) правила щодо вирівнювання реквізитів заголовної частини податкової накладної по правій межі поля, не є підставою для виключення податкової накладної зі складу податкового кредиту.



Питання 8. Чи повинна податкова накладна складатися лише державною мовою, та яким чином і на підставі яких документів здійснити переклад назви товару, якщо невідома його назва українською мовою або якщо такий переклад неможливо зробити?


Відповідь. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 14.12.99 р. №10-рп/99 положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).

А тому платник податку при виписуванні податкової накладної повинен заповнювати її державною мовою. Це передбачено і пунктом __ Порядку № 1379. При цьому, у разі неможливого перекладу з іноземної мови торгової марки або найменування товару на державну мову та з метою збереження ідентифікації такого товару, в податковій накладній в графі 3 "Постачання товарів/послуг" допускається зазначати назву торгової марки та у вигляді абревіатури номенклатуру товару без перекладу його на державну мову.

При цьому при здійсненні постачання різних товарів слід враховувати їх назви та класифікацію згідно з УКТ ЗЕД. Так, наприклад, при постачанні друкованої продукції назвою товару буде "Книжка" або "Брошура" або "Журнал", а не назва друкованого твору чи ім’я його автора.



Питання 9. У яких випадках може бути сформований податковий кредит на підставі податкових накладних, які виписані у податкових періодах, що передує звітному?

Відповідь. З дати набрання чинності Кодексом платник податку має право сформувати податковий кредит звітного періоду, на підставі податкових накладних, які взяті на облік у поточному звітному періоді, але виписані у податкових періодах, що передує звітному, в таких випадках:

1. Податкові накладні, взяті на облік у звітному періоді, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів (тобто, до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року могли бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше травня 2010 року; до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2012 року відповідно можуть бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше березня 2011 року) — загальне правило;

2. Податкові накладні, отримані протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку, незалежно від дати отримання від постачальника товарів/послуг, але з урахуванням строків давності, — для платників, які застосовують касовий метод;

3. Податкові накладні, отримані при одержанні права власності на заставне майно з метою подальшого продажу, — якщо у звітному періоді відбувся продаж такого майна, — для банківських установ.

В таких випадках не вимагається документального підтвердження причин отримання податкових накладних у періодах, наступних за періодом, в якому вони були виписані, а суми податку відображаються у реєстрі отриманих податкових накладних поточного звітного періоду та у складі податкового кредиту звітного періоду (рядок 10.1 декларації).

Такі ж правила з дати набрання чинності Кодексом застосовуються і до розрахунків коригування до податкових накладних, на підставі яких здійснюється коригування податкового кредиту.


Заступник Директора Департаменту Ю.В.Лапшин
Администратор запретил публиковать записи гостям.

Что писали об НДС 10 года 1 мес. назад #71


  • Сообщений:148 Спасибо получено: 46
  • BuhОblik аватар
  • BuhОblik
  • Администратор
  • Вне сайта
  • Репутация: 0
Утверждено
приказом Государственной налоговой службы Украины
от 16 февраля 2012 года № 128
Обобщающая налоговая консультация
по отдельным вопросам отражения в налоговой отчетности по НДС изменений сумм налогового обязательства и налогового кредита

В соответствии с пунктом 198.2 статьи 198 Налогового кодекса Украины (далее — Кодекс) датой возникновения права плательщика налога на отнесение сумм налога к налоговому кредиту считается дата того события, которое произошло ранее:
дата списания средств с банковского счета плательщика налога на оплату товаров/услуг;
дата получения плательщиком налога товаров/услуг, что подтверждено налоговой накладной.
При этом согласно пункту 198.3 статьи 198 Кодекса налоговый кредит отчетного периода определяется исходя из договорной (контрактной) стоимости товаров/услуг, но не выше уровня обычных цен, определенных в соответствии со статьей 39 Кодекса, и состоит из сумм налогов, начисленных (уплаченных) плательщиком налога по ставке, установленной пунктом 193.1 статьи 193 Кодекса, в течение такого отчетного периода в связи с приобретением или изготовлением товаров (в том числе при их импорте) и услуг в целях их дальнейшего использования в налогооблагаемых операциях в рамках хозяйственной деятельности плательщика налога.
Право на начисление налогового кредита возникает независимо от того, начали ли приобретенные товары/услуги и основные фонды использоваться в налогооблагаемых операциях в рамках хозяйственной деятельности плательщика налога в течение отчетного налогового периода, а также от того, осуществлял ли плательщик налога налогооблагаемые операции в течение такого отчетного налогового периода.
В соответствии с пунктом 198.5 статьи 198 Кодекса если в дальнейшем такие товары/услуги, основные производственные средства фактически используются в операциях, которые не являются объектом налогообложения или освобождаются от налогообложения в соответствии с этим Кодексом, международными договорами (за исключением случаев проведения операций, предусмотренных подпунктом 196.1.7 пункта 196.1 статьи 196 этого Кодекса), то в целях налогообложения такие товары/услуги, основные производственные средства считаются проданными в налоговом периоде, на который приходится такое использование, в том случае если плательщик налога воспользовался правом на налоговый кредит по этим товарам/услугам, основным производственным средствам.
Согласно пункту 189.1 статьи 189 Кодекса при поставке товаров/услуг в пределах баланса плательщика налога для непроизводственного использования, поставке товаров/услуг и производственных основных средств в соответствии с пунктом 198.5 статьи 198 этого Кодекса, использовании производственных или непроизводственных сред¬ств, других товаров/услуг не в хозяйственной дея¬тельности, переводе производственных основных средств в состав непроизводственных основных средств, база налогообложения определяется исходя из их балансовой стоимости на момент перевода (поставки), а для товаров/услуг — не ниже цен приобретения.
Если в будущих налоговых периодах (с учетом сроков давности, определенных статьей 102 Кодекса) налогоплательщик самостоятельно выявляет ошибки, содержащиеся в ранее представленной им декларации, он обязан направить уточняющий расчет к такой декларации по форме, установленной на дату представления уточняющего расчета.
Внесение изменений в налоговую отчетность по результатам самостоятельного выявления ошибок осуществляется в порядке, определенном статьей 50 Кодекса, а именно путем представления Уточняющего расчета налоговых обязательств по налогу на добавленную стоимость в связи с исправлением самостоятельно выявленных ошибок (далее — уточняющий расчет):
а) либо как самостоятельный документ с уплатой суммы недоплаты и штрафа в размере трех процентов такой суммы до представления такого уточняющего расчета;
б) либо отразить сумму недоплаты в составе декларации (как приложение к ней), которая представляется за налоговый период, следующий за периодом, в котором выявлен факт занижения налогового обязательства, увеличенную на сумму штрафа в размере пяти процентов такой суммы, с соответствующим увеличением общей суммы денежного обязательства по этому налогу.
Случаи, в которых плательщик налога на добавленную стоимость, — покупатель должен провести изменения в налоговой отчетности по налогу на добавленную стоимость и которые не предусмотрены статьей 192 Кодекса:

Вопрос 1. Каков порядок изменения налогового обязательства или налогового кредита если товары, при приобретении которых сформирован налоговый кредит, начали использоваться в не облагаемых налогом операциях по решению плательщика или вследствие изменения налогового законодательства?
Ответ. Если плательщик налога на добавленную стоимость — покупатель воспользовался правом на налоговый кредит по товарам/услугах, а в дальнейшем:
а) такие товары/услуги фактически используются в операциях, которые не являются объектом налогообложения или освобождаются от налогообложения в соответствии с Кодексом, международными договорами (соглашениями) (за исключением случаев проведения операций, предусмотренных подпунктом 196.1.7 пункта 196.1 статьи 196 этого Кодекса), либо
б) изменениями, внесенными в Кодекс, предусматривается отнесение операций по поставке таких товаров/услуг к освобожденным или не являющимся объектом налогообложения,
то такие товары/услуги считаются проданными в налоговом периоде, в котором произошло изменение направления использования или фактическая поставка таких товаров/услуг без обложения налогом на добавленную стоимость соответственно. Следовательно, покупатель обязан признать условную продажу таких товаров/услуг и начислить налоговое обязательство.

Вопрос 2. Каков порядок переноса показателей декларации в уточняющие расчеты, в частности, при заполнении строк 20.2, 21.1, 21.2, 24 декларации?
Ответ. Что касается порядка заполнения уточняющего расчета, то отмечаем следующее:
а) в графе 4 отражаются соответствующие показатели декларации отчетного периода, который исправляется. В случае если в декларацию за этот отчетный период ранее вносились изменения, в графе 4 отражаются соответствующие показатели графы 5 последнего уточняющего расчета, который представлялся к декларации отчетного (налогового) периода, который исправляется;
в графе 5 уточняющего расчета отражаются соответствующие показатели с учетом исправления;
в графе 6 отражается сумма ошибки (разность между значениями графы 5 и графы 4);
б) при исправлении значения строки 24 декларации, которое в будущих отчетных периодах:
не повлияло на значение строки 25 или строки 23 (23.1 или 23.2), уточняющий расчет представляется за один отчетный период, в котором вносятся соответствующие изменения. Такой уточняющий расчет может быть представлен как самостоятельный документ или в составе декларации (в качестве приложения к ней). Значение графы 6 строки 24 уточняющего расчета (как увеличение, так и уменьшение) учитывается при определении значений строк 21.2 и соответственно 24 декларации за отчетный период, в котором представлен такой уточняющий расчет;
влияло на значение строки 25 или строки 23, уточняющий расчет представляется за каждый отчетный период, в котором значение строки 24 декларации влияло на значение строки 25 или строки 23. Такие уточняющие расчеты могут быть представлены только в качестве самостоятельных документов, поскольку форма декларации предусматривает возможность представления уточняющего расчета в качестве приложения к ней только за один отчетный период, ошибки которого исправляются;
в) при исправлении показателя строки 20.2 значение из графы 6 такой строки учитывается при определении значения строки 21.1 декларации за отчетный период, в котором представлен такой уточняющий расчет.
Администратор запретил публиковать записи гостям.
  • Страница:
  • 1
  • ...
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • ...
  • 9

↓ Скачайте безкоштовні довідники ↓

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  Найчастіші питання...
 
 
 
Популярные темы: Бухгалтерский учет (Бухгалтерський облік), План счетов, Украина (План рахунків), ЕСВ - 2024 / ЄСВ - 2024, Расчет отпускных (Розрахунок відпускних - 2024), ФОП 3 группа / ФОП 3 група, ФОП 2 группа / ФОП 2 група, Единый налог 1 группа - 2024 / ФОП 1 група, Классификатор профессий (Класифікатор професій - 2024), Об'єднана звітність ПДФО та ЄСВ, Индексация зарплаты - 2024 (Індексація - 2024), Штатний розпис, зразок, Единый налог (Єдиний податок), Отчет ЕСВ - 2024, пример заполнения / Об'єднаний звіт з ЄСВ та ПДФО, приклад заповнення, 20-ОПП 2024, Отчет ЕСВ - 2024 / Звіт ЄСВ - 2024, Калькулятор ПДВ / Калькулятор НДС, Калькулятор індексації, Заява про прийняття на роботу.
Актуально: Количество рабочих дней в 2024 году, Украина / Робочі дні - 2024, Выходные дни - 2023 / Вихідні дні - 2023, Выходные дни - 2024 / Вихідні дні - 2024, Праздничные дни - 2024 / Святкові дні - 2024, Производственный календарь - 2024, Украина / Виробничий календар на 2024 рік (Україна), Норма рабочего времени - 2024 (Украина) / Норми тривалості робочого часу на 2024 рік, Календарь - 2024 / Календар - 2024, Календарь бухгалтера - 2024, Минимальная пенсия в Украине - 2024 / Мінімальна пенсія - 2024Календарь на 2024 год / Календар на 2024 рік зі святами, Новогодние праздники - 2024, Украина, Календар свят - 2024, Количество рабочих дней в 2023 году, Украина / Робочі дні - 2023, Мінімальна заробітна плата - 2024 / Минимальная зарплата в Украине - 2024, Прожитковий мінімум - 2024 / Прожиточный минимум - 2024, Украина, Податкова соціальна пільга - 2024, Календар - 2023 / Календарь - 2023, Мінімальна зарплата - 2024 на руки чистими, Виробничий календар на 2024 рік (Україна) / Производственный календарь - 2023, Украина, Норми тривалості робочого часу на 2023 рік / Норма рабочего времени - 2023, Украина, Календар на 2023 рік зі святами / Календарь на 2023 год, Необлагаемый минимум (Неоподаткований мінімум - 2024).

© 2024 Бухоблік - buhoblik.org.ua