Календарь
бухгалтера
    Налоговые
ориентиры
  Бухгалтерский
учет
  Ваша
отчетность
  Видео для
бухгалтера
       
 
 
Сборник
№1
"Профессия
- бухгалтер"
  Читать...
 
 
 
Еще 70+ сборников
(налоги, учет, кадровые вопросы...
  Читать...
 
 
 
Примеры
заполнения отчетов, приложений, документов, расчетов...
  Смотреть...
 
 
 
Новое на
форуме
(последние вопросы и ответы)
  Смотреть
             
  Часто задаваемые вопросы...
 
Добро пожаловать, Гость
Логин: Пароль: Запомнить меня
  • Страница:
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • ...
  • 9
ТЕМА:

Что писали об НДС

Что писали об НДС 3 года 2 нед. назад #53


  • Сообщений:149
  • BuhОblik аватар
  • BuhОblik
  • Администратор
  • Вне сайта
  • Репутация: 0
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 11.01.2013 р. N 247/5/15-3416

Вищому господарському суду України


Про розгляд листа

Державна податкова служба України розглянула листи Вищого господарського суду України від 29.11.2012 р. N 01-11-2/204/2012 щодо оподаткування ПДВ послуг, пов’язаних із транзитним перевезенням пасажирів, та послуг, що надаються іноземним та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, у тому числі визначення переліку документів, які повинні надаватися для підтвердження цього, та повідомляє.

1. Щодо операцій з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України.

Відповідно до пункту 197.8 статті 197 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ) операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням) звільняються від оподаткування ПДВ.

Згідно зі статтею 90 глави 17 Розділу V Митного кодексу України від 13.03.2012 року N 4495-VI (далі - МКУ), транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Разом з тим Закон України від 20 жовтня 1999 року N 1172-XIV "Про транзит вантажів" (далі - Закон N 1172) є законом, який визначає засади організації та здійснення транзиту вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом через територію України.

Відповідно до статті 1 Закону N 1172 транзит вантажів - це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги (роботи) - безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо. Відповідно до статті 7 Закону N 1172 транзитні послуги (роботи) надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.

При цьому учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).

Згідно зі статтею 6 Закону N 1172 транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), коносамент (Bill of Lading).

Крім цього, транзит вантажів може супроводжуватися (за наявності) рахунком-фактурою (Invoice) або іншим документом, що вказує вартість товару, пакувальним листком (специфікацією), вантажною відомістю (Cargo Manifest), книжкою МДП (Carnet TIR), книжкою ATA (Carnet ATA). При декларуванні транзитних вантажів відповідно до митного законодавства України до митних органів подається вантажна митна декларація (ВМД) або накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (CIM), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), книжка МДП (Carnet TIR), книжка ATA (Carnet ATA), необхідні для здійснення митного контролю.

У разі транзиту вантажів залізничним транспортом до митних органів на дільницях, на які поширюється сфера застосування Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ), подається накладна ЦІМ (СІМ). У разі транзиту вантажів залізничним транспортом на інших дільницях до митних органів подається накладна УМВС (СМГС) або накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), що містить відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Зазначене питання висвітлене в Узагальнюючій податковій консультації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затвердженій наказом ДПС України від 06.07.2012 р. N 610, яка є обов’язковою до виконання як суб’єктами господарювання так і органами податкової служби.

Що стосується листа ДПС України від 20.09.2011 р. N 246/7/15-3417-01, то даний лист відкликаний листом ДПС України від 11.01.2013 р. N 331/7/15-3417-01.

2. Щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг що надаються іноземним та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу та вантажів та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

Відповідно до пункту 197.9 статті 197 ПКУ, у період з 01.01.2011 р. до 30.06.2011 р. та з 01.08.2011 р. звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг, що надаються іноземним та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

Кодексом торговельного мореплавства України від 23 травня 1995 року N 176/95-ВР, із змінами та доповненнями, передбачено справляння у морських портах таких цільових портових зборів, як корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Розмір зазначених зборів та порядок їх справляння встановлено Положенням про портові збори, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 року N 1544 (далі - Положення N 1544). Портові збори справляються у морських портах із суден і плавучих споруд, визначених у пункті 1 Положення N 1544, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором. Відповідно до п. 11 Положення N 1544 на суми портових зборів нараховується ПДВ відповідно до законодавства. Не нараховується ПДВ на суми портових зборів, які стягуються із суден у закордонному плаванні, що:

- здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їх багажу, вантажів та міжнародних відправлень;

- прямують між портами України для здійснення навантаження/розвантаження з подальшим перетином державного кордону України;

- прямують транзитом через територію України без митного оформлення на її території.

Вартість послуг, що включається до складу портових зборів, які надаються під час прямування судна до пункту (місця) митного оформлення для навантаження (довантаження) вантажів (посадки пасажирів) чи з пункту (місця) митного оформлення після вивантаження (часткового вивантаження) вантажів (висадки пасажирів) і є невід'ємною складовою послуг з міжнародного перевезення вантажу (пасажирів).

Враховуючи зазначене, операції з постачання послуг, що надаються іноземним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів, та оплачуються ними відповідно до законодавства України, портовими зборами звільняються від оподаткування ПДВ. При цьому, основною умовою застосування такої пільги є наявність у порту документів, які підтверджують здійснення судном міжнародних перевезень. У разі здійснення внутрішніх перевезень, звільнення від сплати ПДВ на операції з надання послуг, що включаються до складу портових зборів і надаються суднам, не поширюється, і такі операції підлягають оподаткуванню ПДВ у загальному порядку за основною ставкою.

Заступник Голови

А. П. Ігнатов
Администратор запретил публиковать записи гостям.

Что писали об НДС 3 года 2 нед. назад #54


  • Сообщений:149
  • BuhОblik аватар
  • BuhОblik
  • Администратор
  • Вне сайта
  • Репутация: 0
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 16.01.2013 р. N 721/6/15-3115
Про розгляд звернення


Державна податкова служба України розглянула лист стосовно деяких питань оподаткування податком на додану вартість та повідомляє.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкову накладну, яка містить обов’язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу.

Пунктом 201.4 статті 201 Кодексу передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Так, згідно пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Кодексу).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Кодексу податкова накладна видається та реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Форми податкової звітності з податку на додану вартість та Порядок їх заповнення і подання (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. N 1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за N 1490/20228.

Відповідно до пункту 13 розділу ІІІ Порядку у складі декларації з податку на додану вартість подаються передбачені Порядком додатки.

Так, форма Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) передбачена додатком 8 до податкової декларації з податку на додану вартість (додатком 5 - для декларації (скороченої) та декларації (спеціальної); додатком 4 - для декларації (переробного підприємства)).

Отже, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН платник податку – покупець може скористатись правом на віднесення сум податку до податкового кредиту на підставі Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН) у випадку подання такої Заяви за встановленою формою разом з податковою декларацією за звітний (податковий) період, в якому така накладна була складена (мала бути складена). При цьому до такої заяви обов’язково повинні бути додані копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Заступник Голови
А. П. Ігнатов
Администратор запретил публиковать записи гостям.

Что писали об НДС 3 года 2 нед. назад #55


  • Сообщений:149
  • BuhОblik аватар
  • BuhОblik
  • Администратор
  • Вне сайта
  • Репутация: 0
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
29.01.2013 № 1389/6/15-3115

Державна податкова служба України надає інформацію щодо оподаткування податком на додану вартість операції з повернення обладнання, отриманого від нерезидента в оперативний лізинг.
Оскільки підприємством ввозиться обладнання на умовах договору оперативного лізингу, укладеного з нерезидентом, таке обладнання буде поміщено у митний режим тимчасового ввезення. В залежності від виду обладнання, яке ввозиться, відповідно до п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України (далі - МКУ).
Умовне повне звільнення від оподаткування (пп. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ) застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ, відповідно до якої у зазначений режим поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у ст. 189 МКУ та в Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими Додатками, а також повітряні судна, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу.
Товари (за винятком підакцизних), не зазначені у статтях 105, 189 МКУ, а також у Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), або такі, що не відповідають вимогам зазначених Додатків, згідно з ст. 106 МКУ можуть поміщуватися у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування (пп. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ), який передбачає за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України таких товарів сплату 3 відсотків суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення (загальна сума нарахованого до сплати податку на додану вартість не повинна перевищувати суму податку на додану вартість, яка підлягала б сплаті при ввезенні цього обладнання на митну територію України у митному режимі імпорту).
Після завершення строку дії договору оперативного лізингу ввезене обладнання підлягає поверненню нерезиденту. Згідно з п. 2 частини першої ст. 86 МКУ така операція є реекспортом.
Відповідно до п. 206.5 ст. 206 ПКУ операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
При цьому якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4 ст. 198 ПКУ).
Заступник Голови А.П. Ігнатов
Администратор запретил публиковать записи гостям.

Что писали об НДС 3 года 2 нед. назад #56


  • Сообщений:149
  • BuhОblik аватар
  • BuhОblik
  • Администратор
  • Вне сайта
  • Репутация: 0
ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

06.02.2013 № 12/2-12.2/490

Держмитслужбою України розглянуто запит [...] про надання роз'яснень щодо митного оформлення програмної продукції при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту. У зв'язку з цим повідомляємо.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України( 2755-17 ) (далі - Кодекс) постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно зі статтею 185 Кодексу( 2755-17 ) об'єктом оподаткування податком на додану вартість визначено, зокрема, операції платників податків як з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, так і з ввезення товарів на митну територію України.

Підпунктом 206.2.1 пункту 206.2 статті 206 Кодексу( 2755-17 ) визначено, що операції із ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 Кодексу, крім, зокрема, операцій із ввезення товарів, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 та підрозділу 2 розділу XX Кодексу, а також відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України.

При цьому положеннями підрозділу 2 розділу XX Кодексу ( 2755-17 ) передбачено пільги в обкладенні податком на додану вартість як операцій з постачання товарів на території України, так і операцій з ввезення товарів на митну територію України.

В той же час, згідно з пунктом 26 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу ( 2755-17 ) тимчасово, з 01.01.2013 до 01.01.2023, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції.

Враховуючи вищевикладене, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції не поширюється на операції з ввезення програмної продукції на митну територію України у митному режимі імпорту. Оподаткування цієї категорії товарів податком на додану вартість при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту здійснюється на загальних підставах.

Заступник директора
Департаменту організації
митного контролю
та оформлення

А.І. Сербайло
Администратор запретил публиковать записи гостям.

Что писали об НДС 3 года 2 нед. назад #57


  • Сообщений:149
  • BuhОblik аватар
  • BuhОblik
  • Администратор
  • Вне сайта
  • Репутация: 0
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 04.02.2013 р. N 1673/6/15-3115
Про розгляд звернення


Державна податкова служба України розглянула лист стосовно деяких питань оподаткування податком на додану вартість рекламних операцій та повідомляє.

Відповідно до пункту 2 статті 17 Господарського кодексу України закони, якими регулюється оподаткування суб'єктів господарювання, повинні передбачати усунення подвійного оподаткування.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податків, зокрема, з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до листа складовою і невід’ємною частиною рекламних послуг, що надаються рекламодавцю, є придбання та розповсюдження (роздача) третім особам (споживачам) рекламних матеріалів, вартість яких включена до загальної вартості таких послуг, що підтверджується умовами договору, кошторисом, первинними бухгалтерськими документами. При цьому вартість рекламних матеріалів включається до вартості рекламних послуг, під час постачання яких нараховуються податкові зобов’язання з податку на додану вартість та вартість яких включається до складу доходів виконавця рекламних послуг і оподатковуються податком на прибуток.

Таким чином, у разі якщо вартість рекламних матеріалів (які передаються споживачам рекламних послуг) включена до вартості рекламної послуги, що надається рекламодавцю, та оподаткована податком на додану вартість, розповсюдження (роздача) третім особам (споживачам) рекламних матеріалів не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

При цьому сума податку на додану вартість, сплачена виконавцем рекламної послуги при придбанні рекламних матеріалів, може бути віднесена до складу податкового кредиту такого виконавця за умови віднесення вартості таких рекламних матеріалів до валових витрат виконавця (відповідно до розділу ІІІ Кодексу) та за умови виконання вимог, встановлених статтею 198 Кодексу.

Заступник Голови
А. П. Ігнатов
Администратор запретил публиковать записи гостям.

Что писали об НДС 3 года 2 нед. назад #58


  • Сообщений:149
  • BuhОblik аватар
  • BuhОblik
  • Администратор
  • Вне сайта
  • Репутация: 0
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
07.02.2013 № 3077/7/15-33-17-3
ДПСв АР Крим, областях, м. Києві
Окружна ДПС – ЦО з обслуговування ВПП

Про сплату переробними підприємствами податку на додану вартість



Державна податкова служба України, у зв’язку із численними запитами платників податків, органів державної податкової служби щодо розподілу відсотків переробними підприємствами при перерахуванні до спеціального фонду Державного бюджету України та на спеціальний рахунок бюджетних коштів та з метою належної організації адміністрування податку на додану вартість переробних підприємств повідомляє.

До 01.01.2012 згідно з п. 1 підр. 2 р. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), у повному обсязі спрямовувалась до спеціального фонду державного бюджету.

Законом України від 22 грудня 2011 року N 4268-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників", який набрав чинності з 01.01.2012, до п. 1 підрозділу 2 р. XX "Перехідні положення" ПКУ були внесені зміни, згідно з якими, починаючи з 01.01.2012 переробне підприємство позитивну різницю між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначену у податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, сплачує до спеціального фонду Державного бюджету України та на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі державної казначейської служби, у таких розмірах:

у 2012 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 30 відсотків, а на спеціальний рахунок - у розмірі 70 відсотків;

у 2013 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 40 відсотків, а на спеціальний рахунок - у розмірі 60 відсотків;

у 2014 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 50 відсотків, а на спеціальний рахунок - у розмірі 50 відсотків (пп. 6 п. 1 підр. 2 р. XX ПКУ).

Таким чином, першим звітним (податковим) періодом, для сплати позитивної різниці між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, що визначена у податковій декларації з податку на додану вартість до спеціального фонду Державного бюджету України та на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі державної казначейської служби, у розмірах, передбачених для 2013 року, буде січень 2013 року.

Сплата переробними підприємствами сум податку на додану вартість за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно) за грудень 2012 року має бути здійснена в пропорції: 30 відсотків до спеціального фонду Державного бюджету, 70 відсотків на спеціальні рахунки.

Повідомляючи зазначене, Державна податкова служба України зобов’язує довести зазначену інформацію до суб’єктів господарювання – переробних підприємств; встановити контроль за правомірністю розрахунку та повнотою сплати; вжити заходів для забезпечення виконання індикативних показників.



Заступник Голови А.П. Ігнатов
Администратор запретил публиковать записи гостям.
  • Страница:
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • ...
  • 9
 
  Часто задаваемые вопросы...
 
 
 
 
Получайте новости:
 
 
 
 
 
 

 

.
Популярные темы: Бухгалтерский учет(Бухгалтерський облік), План счетов бухгалтерского учета Украины (План рахунків бухгалтерського обліку), Декларация по единому налогу, Декларація про майновий стан і доходи, Группы плательщиков единого налога (Групи платників єдиного податку), Электронное администрирование НДС/Електронне адміністрування ПДВ, Порядок электронного администрирования НДС, Электронные счета НДС, спецсчета/Електронні рахунки ПДВ, спецрахунки, Форма 1-ДФ/Звіт 1-ДФ, Податок на нерухомість, Налог на землю/Земельний податок.
Актуально: Минимальная зарплата - 2016 (Минимальная заработная плата - 2016)/ Мінімальна зарплата - 2016 (Мінімальна заробітна плата - 2016), Производственный календарь - 2016, Украина/Виробничий календар - 2016, Прожиточный минимум - 2016/Прожитковий мінімум - 2016, Норма рабочего времени на 2016/Норми тривалості робочого часу - 2016Рабочие дни - 2017, Украина / Робочі дні - 2017Выходные дни - 2017 / Вихідні дні - 2017Праздничные дни - 2017 / Святкові дні - 2017, Минимальная зарплата - 2017 (Минимальная заработная плата - 2017) / Мінімальна зарплата - 2017 (Мінімальна заробітна плата - 2017),  Производственный календарь - 2017, Украина / Виробничий календар - 2017Норма рабочего времени на 2017 / Норми тривалості робочого часу - 2017, Прожиточный минимум - 2017 /Прожитковий мінімум - 2017, Календар бухгалтера.

© 2016, 2017 Бухучет buhoblik.org.ua

 


Получайте новости

Ваш email:
Календари бухгалтера, предпринимателя, кадровика...
 
.